ДОПР
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
БУПР, будинок примусових робіт, або ДГПР[1], дім громадських примусових робіт — популярна назва місць попереднього ув'язнення в радянські часи, переважно в першій половині 20-го ст. Є акронімом від ДОПР рос. ДОм + ПРинуждение чи рос. Дом Общественно-Принудительных Работ.
При низці БУПРів існували сільськогосподарські підприємства[2].
Для утриманих у БУПРах проводилася регламентована культурно-просвітницька робота. Така робота була високо ідеологізована та займала вторинне положення порівняно з організацією режиму та примусової праці. 1920 року при тюрмах було ліквідовано церкви. У низці БУПРів видавалися газети й журнали, були наявні театральні гуртки.[3]
БУПРам присвячений роман Лева Скрипника «Будинок примусових праць».[4]
- ↑ Ісаков, П. М. (2015). Склад та чисельність в'язнів у Вінницькій, Подільській, Одеській, Донецькій, Полтавській губерніях УСРР в 1922—1923 роках [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. Правові реформи в Україні: реалії сьогодення. С. 214—216
- ↑ Ісаков, П. (2018). Сільськогосподарське виробництво виправно-трудової системи УСРР у 1923 році. Вісник Пенітенціарної асоціації України, (2), 15-29.
- ↑ Ісаков, П. М., & Польовий, С. В. (2016). Культурно-просвітницька, виховна робота з ув’язненими і засудженими до позбавлення волі в УСРР 1923 року. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки, (3 (1)), 34-40.
- ↑ Тимофєєва, О. М. (2012). Особливості хронотопу в прозі Лева Скрипника. Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту), (13), 115-124.
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |