ДОПР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ДОПР — усталена назва місць попереднього ув'язнення в радянські часи, переважно в першій половині 20-го ст. Є акронімом від рос. «ДОм» + «ПРинуждение» = ДОПР.

ДОПРи як один з ключових елементів радянської репресивної системи[ред. | ред. код]

ДОПРи були широко «представлені» і в Україні. В них не тільки утримували ув'язнених, але й проводили розстріли, особливо в часи боротьби з українськими рухами в період 1920—1930-х років, зокрема й по справах СВУ (Спілки Визволення України).

ДОПР у художніх творах[ред. | ред. код]

у романі-фейлетоні «Дванадцять стільців» Ільф та Петров, описуючи часті «посадки» людей до ДОПРу, пишуть про «допрівський кошик» одного з героїв, який аналогічний поняттю «тривожної валізи»:

« Комерсант повинен бути «завжди готовий». Навіть ось так: «У Кислярського був спеціальний допровський кошик. Зроблений за спеціальним замовленням, він був цілком універсальний. У розгорнутому вигляді він являв ліжко, у напіврозгорнутому — столик, крім того, він заміняв шафу — у ній були полички, гачки і шухляди. Дружина поклала в універсальний кошик холодну вечерю й свіжу білизну…». »

Василь Стус так згадує це «явище»:

« «радянське життя постає як добровільний допр, де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п'яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер». »