Деркач Марія Іванівна
| Деркач Марія Іванівна | |
|---|---|
| Народилася |
14 квітня 1930[1] Носиківка, Шаргородський район, Могилівська округа, Українська СРР, СРСР[1] |
| Померла |
14 січня 1995[1] (64 роки) Носиківка, Шаргородський район, Вінницька область, Україна[1] |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | художниця |
Марія Іванівна Деркач (нар. 14 квітня 1930, село Носиківка Шаргородського району Вінницької області — пом. 14 січня 1995 року, там же) — українська художниця та поетеса.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 14 квітня 1930 році в селі Носиківка Шаргородського району Вінницької області в родині колгоспників[2].
У важкі тридцяті роки у її сім'ї померло троє маленьких дітей[3]. У батьків залишилася тільки Марія[3]. Коли їй було 7 років, загинув батько, який працював у колгоспному млині[4]. Закінчивши сім класів, Марія пішла навчатися в Шаргород на курси крою та шиття[3].
З 15 років трудилася в місцевому колгоспі[4]. В 17 років Марія вийшла заміж.[3]
Малювати любила з дитинства. Спочатку розмальовувала стіни хат і комини печей[4].
У 52 роки, з'явилася її перша картина. У своїй творчості Марія Іванівна користувалася пензлями зробленими власноруч. Її картини зберігаються в школах та інститутах, музеях і картинних галереях, приватних колекціях, у друзів і сусідів[4].
Картини: «Вишивальниця», «Моя хата», «Біля криниці», «Там за селом», «Натюрморт», «Райдуга за селом», «Портрет Т. Г. Шевченко», «Портрет майстрині», «На лузі», «Портрет Софії Ротару», «Лебеді», «Корови», «Весна», «Людина і світ», «Квіти», «Одруження», «Собака», «Коровай», «Материнське щастя», «Хрещення в церкві»[4].
Значна їх частина зберігається у Вінницькому музеї образотворчого мистецтва[3].
Одна з найвідоміших картин художниці - «Після весілля», яка була на виставці в Парижі в 1987 році[2]. Наразі ця картина зберігається у фондах Вінницького обласного художнього музею[3]. Картина «Затишок» була на виставці у Нью-Йорку[4]. Одна із останніх картин «У церкві» була на виставці в Києві (1993)[3].
Марія Іванівна, крім художнього таланту, ще була поетесою[2].
Померла 14 січня 1995 року[3].
У 2019 році, щоб вшанувати пам'ять Марії Деркач та з метою відродження традицій українського народного малярства, з 14 по 18 серпня в селі Носиківка, проходив симпозіум народного малярства «Мальована хата»[5][6]. В ньому взяли участь відомі художники-майстри народного малярства із різних областей України[5]. 18 серпня відбулося урочисте закриття заходу.
З метою увічнення пам'яті Марії Деркач на будівлі Носиківської СЗШ I—III ступенів відкрито меморіальну дошку[5][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б в Нагребецький, Анатолій (2014). Іменами багата земля Шаргородська (українська) . Вінниця: ТОВ "Меркьюрі-Поділля". с. 364.
- ↑ а б в г д е ж и Нагребецький, Анатолій (2010). Насіківка моя, Насіківка (українська) . Вінниця. с. 300.
- ↑ а б в г д е Світ фарб Марії Деркач: Бібліографічний список: До 85 — річчя від дня народження самобутньої художниці. — Шаргород. — 2015, ЦРБ. — 9 с.
- ↑ а б в Фрідкіна, І. Називали її чудною: [Фоторепортаж про симпозіум народного малярства «Мальована хата», в Носиківці, присвяченому народному самородку — художниці Марії Деркач]/ І. Фрідкіна// Шаргородщина. — 2019. — 23 сер. — С. 4.
- ↑ На Вінниччині художники розмалювали село на честь місцевої мисткині. ФОТО - VежA. Vежа (укр.). 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Симпозіум народного малярства "Мальована хата". www.vocnt.org.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.