Демодуляція
Демодуляція, або детектува́ння (англ. demodulation, detection, rectification), — процес, зворотний до модуляції, коли низькочастотний (НЧ) інформаційний сигнал відділяється від високочастотного (ВЧ) несучого сигналу, модульованого за амплітудою або частотою. Здійснюється під час прийому радіосигналу і є складовою частиною процесу радіоприйому.
Радіосигнал з ефіру приймається радіоприймачем, підсилюється і поступає у блок демодуляції, де відбувається детектування, тобто виділення НЧ модулюючого сигналу із модульованих ВЧ коливань (наприклад, виділення коливань звукової частоти - для радіосигналу) або виділяється сигнал зображення (у випадку телевізійного сигналу).
У більшості детекторів демодуляція здійснюється за допомогою електронних приладів з нелінійною вольт-амперною характеристикою (ВАХ) (діодів, транзисторів тощо). Відповідно до видів модуляції коливань розрізняють амплітудні, частотні і фазові детектори. У амплітудному детекторі, призначеному для детектування амплітудно-модульованих (АМ) коливань, як елемент з нелінійною ВАХ найчастіше застосовують напівпровідниковий діод. У колі детектора АМ-коливання перетворюються на ВЧ-імпульси струму одного напряму, амплітуда яких змінюється за законом модуляції ВЧ коливань. Цей струм створює на резисторі в колі діода імпульси напруги, амплітуда яких також змінюється за законом модуляції. Резистор з'єднується з діодом або послідовно (послідовний детектор), або паралельно (паралельний детектор). За допомогою електричного фільтра низьких частот із спектра імпульсної напруги виділяються коливання звукової частоти, що повторюють модулюючий сигнал. Здебільшого продетектована напруга підводиться потім до підсилювача електричних НЧ коливань, і сигнал поступає на динамік, що відтворює звукові коливання.
- Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики. — К : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — С. 120, 123.
