Джехутімесу
Джехутімесу | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні |
| |||||
Народився | XIV ст. до н. е. | |||||
Помер | XIV ст. до н. е. Мемфіс | |||||
Підданство | XVIII династія | |||||
Діяльність | аристократ | |||||
Посада | верховний жрець Птаха | |||||
Попередник | Птахмос III | |||||
Наступник | Пахемнетжер I | |||||
Батько | Аменхотеп III | |||||
Мати | Тія | |||||
Брати, сестри | Бекетатонd, Ісіда (донька Аменхотепа III), Небетаd, Henuttanebd, KV35YL, Сітамон, Сменхкара і Аменхотеп IV Ехнатон | |||||
Джехутімесу або Тутмос (*XIV ст. до н. е.) — давньоєгипетський діяч XVIII династія, верховний жрець Птаха у Мемфісі за володарювання фараона Аменхотепа III.
Був старшим сином фараона Аменхотепа III й цариці Тії. Спочатку відзначився у військових справах, обіймав посаду «начальника військ». Потім стає верховним жерцем Птаха. Слідом за цим став головою жерців Верхнього и Нижнього Єгипту, був головою усіх релігійних культів. Керував некрополем в Саккарі та Долині царів біля Фів.
Науковцями виявлено його зображення поряд з Аменхотепом III в Серапеумі в Саккарі, де представлено під час церемонії шанування Апіса. Також у 1892 році знайдено гробницю кішки Джехутімесу на ім'я та-міат (натепер зберігається в Каїрському музеї).
Помер наприкінці правління свого батька. Поховано в Долині царів.
- Charles Maystre, Les Grands prêtres de Ptah de Memphis, Freiburg, Orbis biblicus et orientalis — Universitätsverlag, 1992
- A. P. Kozloff, B. M. Bryan, L. M. Berman: Egypt's Dazzling Sun: Amenhotep III and his world. Cleveland Museum of Art in cooperation with Indiana University Press, Cleveland 1992, ISBN 0940717166, S. 43–44.
- Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Londres, Thames & Hudson, 2004.