Дослідницький інститут космосу (Казахстан)
| Дослідницький інститут космосу | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1991 | |||
| Приналежність | Центр астрофізичних досліджень | |||
| Сфера | космонавтика | |||
| Країна |
 Казахстан | |||
Дослідницький інститут космосу[1] (каз. Ғарыштық зерттеулер институты) — науково-дослідна організація Міністерства освіти і науки Казахстану. Входить до складу Національного центру космічних досліджень та технологій.
Інститут був заснований 12 серпня 1991 року з ініціативи академіка АН Казахської РСР Умірзака Султангазіна[2]. До його складу увійшли відділення математичних питань зондування на відстані, відділення фізики металів та космічного матеріалознавства, центр прийому та обробки космічної інформації та центр геоінформаційних систем[1]. Метою створення інституту стали розробка першої національної космічної програми Казахстану[3] і створення методів та технологій космічного моніторингу та екологічного прогнозування[2].
Інститут координував усі три казахстанські науково-дослідні програми на борту радянсько-російської орбітальної станції «Мир»: Токтара Аубакірова в 1991 році та Талгата Мусабаєва у 1994 та 1998 роках. План польоту Мусабаєва на МКС в 2001 також розроблявся фахівцями інституту[4].
Інші напрями науково-дослідних робіт інституту — розробка наукових засад зондування на відстані, космічного моніторингу, геоінформаційних технологій дослідження та управління природно-територіальними комплексами, космічне матеріалознавство та фізика металів. Інститут вважався провідною організацією зі створення екологічних природно-ресурсних систем моніторингу на території Казахстану. Також він займався дослідженням питань екологічної безпеки космодрому Байконур[1].
У 2004 році Інститут космічних досліджень разом з Інститутом іоносфери та Астрофізичним інститутом імені В. Г. Фесенкова увійшов до складу Центру астрофізичних досліджень на правах дочірнього державного підприємства[3].
Постановою Уряду Республіки Казахстан від 22 січня 2008 року № 38 Центр астрофізичних досліджень було перетворено на акціонерне товариство «Національний центр космічних досліджень та технологій»[5].
- ↑ а б в Космоса исследовательский институт // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0. (рос.)
- ↑ а б Космическое древо Казахстана — «Байтерек». Совместное казахстанско-российское предприятие «Байтерек» (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ а б Сара Кабикызы (25 лютого 2018). Космический путь Казахстана: через тернии к звёздам. МИА «Казинформ» (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ История. АО «Национальный центр космических исследований и технологий» (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ О реорганизации Республиканского государственного предприятия "Центр астрофизических исследований" Национального космического агентства Республики Казахстан и его дочерних государственных предприятий. Постановление Правительства Республики Казахстан от 22 января 2008 года N 38. ИПС "Әділет" (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- Космоса исследовательский институт // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0. (рос.)