Драгомир (князь Дуклі)
| Драгомир | |
|---|---|
| серб. Драгомир Хвалимировић | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
1018 Котор |
| Національність | серб |
| Титул | князь Дуклі |
| Посада | монарх |
| Термін | 1016—1018 роки |
| Попередник | Йован Володимир |
| Наступник | Стефан Воїслав |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Воїславовичі |
| Батько | Hvalimir of Duklad |
| Діти | 1 син |
Драгомир або Драгімир (*Драгимир, д/н — 1018) — володар Дуклі у 1016—1018 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був сином Ґвалімира або Претіслава. Про дату народження немає відомостей. Після смерті батька успадкував князівства Захумл'є та Травун'ю. Разом з тим визнавав загальну зверхність небожа Йована Володимира. Обидва сербські князі вступили в антиболгарський союз з Василем II, імператором Візантії.
Втім, після поразки у війні 1009 року Драгомир вимушений був визнати зверхність Самуїла I, царя Болгарії. Відтоді зберігав вірність сюзерену. після страти Йована Володимира у 1016 році за наказом Івана Владислава, болгарського царя, успадкував Дуклю, об'єднавши родинні володіння.
Незабаром відновив союз із Візантією проти Болгарії. У 1017 році допоміг візантійцям боронити місто Діррахій від нападу Івана Владислава, який загинув під час облоги міста. У 1018 році Драгомир прибув до міста Котор, де його підступно вбили місцеві мешканці.
Згідно Хроніки священика Дукля, був одружений на доньці князя Рашки Лютомир. Владу успадкував син Драгомира — Стефан Воїслав.
Джерела[ред. | ред. код]
- Živković, Tibor (2006). Портрети српских владара (IX—XII) (in Serbian). Belgrade: Zavod za udžbenike. ISBN 86-17-13754-1.