Драпп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Драпп
Помер 51 до н. е.
Діяльність вождь

Драпп (лат. Drappès, д/н — 51 рік до н.е.) — вождь племені галльського сенонів з 52 до 51 року до н.е., противник Гая Юлія Цезаря.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про молоді роки Драппа мало відомостей. З 53 року до н.е. як молодший вождь разом з вождем сенонів Камулогеном боровся проти римлян. У 52 році до н.е. Драпп брав участь у битві при Лютеції, в якій римляни на чолі із Тітом Лабієном завдали сенонам поразки, а Камулоген загинув. З цього моменту Драпп очолив боротьбу сенонів проти римлян. Незабаром Драпп об'єднався з Луктерієм, вождем кадурків. Ці війська виступили на підтримку Верцингеторикса, спрямувавши 12 тисяч сенонів до Алезії. Навіть після поразки Верцингеторикса Драпп та Лукторій продовжили боротьбу з Цезарем. Вони намагалися прорватися до Нарбонської Галлії, але цьому завадив Гай Каніній Ребіл. Зрештою Драпп опинився в облозі у м. Укселодун. Спочатку їм завдав тут поразки Каніній, а згодом місто було захоплено Цезарем. Потрапив у полон, не бажаючи потрапити у рабство кілька днів утримувався від їжі і заморив себе голодом[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Caesar • Gallic War — Book VIII, chs. 1‑48. penelope.uchicago.edu. Процитовано 14 квітня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

  • C. IVLI CAESARIS. COMMENTARIORVM DE BELLO GALLICO L.V.54—60.