Дрокін Станіслав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Дрокін

Дрокін Станіслав Анатолійович — харківський художник-ювелір, дизайнер, гемолог, гравер, експерт із оцінки культурних цінностей, член Спілки дизайнерів України та Національної спілки художників України, дослідник ювелірного мистецтва, організатор численних мистецьких подій, переможець багатьох ювелірних конкурсів як в Україні, так і за кордоном.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Станіслав Дрокін народився 21 вересня 1968 року в місті Харків. Ювелірним мистецтвом займається з 1983 року. Під час роботи на Харківському заводі «Радіодеталь» почав опановувати професію гравера та ювеліра.

Протягом 1998—1999 років проходив стажування в гемологічних центрах України, Німеччини та Польщі. З 1990-х почав організаторську діяльність: ініціював та був в складі організаторів низки виставок коштовного та декоративного каміння і ювелірного мистецтва.

У 2011 році закінчив Харківську державну академію дизайну та образотворчого мистецтва, отримав диплом магістра з відзнакою за фахом «Дизайн». До кінця 1990-х прикраси створював в класичному стилі, з початком 2000-х звернувся до контемпорарі в ювелірному мистецтві.

Важливим результатом творчих пошуків Станіслава Дрокіна є метод гібридного лиття — лиття металу в метал. Подібний метод біметалевого лиття існував у давній Індії і називався ганга-джамна (Ganga-Jumna), також його використовували у скіфські часи та в давньому Китаї. Метод лиття металу в метал є складним, потребує глибоких знань, досвіду та багато часу. Його поки що неможливо відтворити за допомогою сучасних технологій.

З 1 червня по 1 серпня 2021 року в Скарбниця Національного музею історії України відбулася персональна виставка художника-ювеліра «Станіслав Дрокін — ДНК автора»[1][2][3] Твори Станіслава Дрокіна зберігаються в приватних колекціях та в колекції Скарбниці Національного музею історії України.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2020 — Переможець конкурсу Saul Bell Design Award 2020, 2 місце в категорії «Альтернативні метали/ матеріали» (Альбукерке, США)[4]
  • 2018 — Переможець конкурсу Artistar Jewels 2018 (Мілан, Італія);
  • 2014 — Переможець конкурсу дизайну Solidscape 2014 Baselworld, Gold Award (Базель, Швейцарія)[5] ;
  • 2014 — Переможець конкурсу Centurion Emerging Designer Awards (Скоттсдейл, США);
  • 2013—2014 — Переможець Міжнародного конкурсу дизайну перлів Luster Award (Провіденс, США)[6] ;
  • 2012 — Лауреат конкурсу «Русская линия — 2012», категорія «Високе ювелірне мистецтво» (Москва, Росія);
  • 2012 — Переможець конкурсу «Краща ювелірна прикраса року» у номінації «Краща каблучка», в рамках виставки «Ювелір Експо Україна», володар призу «Золоте сузір'я» (Київ, Україна);
  • 2012 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 1 місце в номінації «Релігійні прикраси» (м. Одеса, Україна);
  • 2012 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 1 місце в номінації «Краща ексклюзивна прикраса» (Одеса, Україна);
  • 2010 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 1 місце в номінації «Краща ексклюзивна прикраса» (м. Одеса, Україна);
  • 2006 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 1 місце в номінації «Краща прикраса з срібла» (Одеса, Україна);
  • 2006 — Переможець конкурсу в рамках виставки «ЮвелірПрестиж 2006» 1 місце в номінації «Краща ювелірна прикраса» (Харків, Україна);
  • 2005 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 2 місце в номінації «Краща ексклюзивна прикраса» (Одеса, Україна);
  • 2005 — Переможець конкурсу «Лазурная волна», в рамках виставки «Ювелірний Салон», 2 місце в номінації «Кращий інтер'єрний виріб» (Одеса, Україна);
  • 2004 — Переможець конкурсу в рамках виставки «ЮВЕЛІРЕКСПО-Донецьк 2004» 1 місце в номінації «Краща чоловіча прикраса» (Донецьк, Україна);
  • 1999 — Переможець конкурсу в рамках виставки «Ювелір — престиж України» 1 місце в номінації «Краща прикраса з золота з діамантами» (Харків, Україна).

Галерея творів

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 1. Артюх. Т. Діагностика та експертиза коштовностей. — Київ: Alterpress, 2003. — С. 28.
  • 2. Всеукраїнська виставка «Квадра міні-метал. Ювелірне — мистецтво — емалі». Каталог. — К.: ДП "НВЦ «Пріоритети», 2018. — 40 с.
  • 3. Дрокин С. Новый украинский стиль — вымысел или реальность// Вісник ювеліра України. — 2003. — №.4 — С.20-21.
  • 4. Дрокин С. О бедном дизайне замолвите слово// Вісник ювеліра України. — 2003. — № 3. С.24-25.
  • 5. Дрокин С. Положение о конкурсе «ЮвелирАртПром»// Вісник ювеліра України. — 2004. — № 1. — С.19.
  • 6. Дрокін С. Сучасне ювелірне мистецтво. Традиції та інновації Науковий вісник Національного музею історії України. — 2020. — № 6. — С. 464—470.
  • 7. Індутний В. Художник-ювелір Станіслав Дрокін// Коштовне та декоративне каміння. Інформаційно-довідкове видання ДГЦУ МФУ, Україна, 1 (11) березня 1998. — С.18-19.
  • 8. Інтерв'ю з С. А. Дрокіним, записане І. Удовиченко. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Ф. 56 (Інтерв'ю) Од. зб. 52, 2021. — Арк. 1-35.
  • 9. Історія декоративного мистецтва України: У 5 т. Т. 5 / [голов. ред. Г. Скрипник] НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. С.476.
  • 10. Станіслав Дрокін — ДНК автора. Персональна виставка авторських ювелірних творів Станіслава Дрокіна: Альбом/ упоряд. І.Удовиченко. — Харків: ПЕТ, 2021. — 152 с.
  • 11. Шмагало Р. Т. Художній метал України XX — поч. XXI ст. Енциклопедія художнього металу. Том II. — Львів: Апріорі, 2015. — С. 156, 161, 177, 215.
  • 12. Ювелірне мистецтво України. — Київ: ТОВ «Київський міжнародний контрактний ярмарок», 2001. С. 38 — 39.
  • 13. Ювелірне мистецтво України. — Київ: ТОВ «Київський міжнародний контрактний ярмарок», 2013. — С. 240—243.
  • 14. Ювеліри України/ Уклад.: Блогов В. В., Блогов І. В. — Київ: Українська академія геральдики, торгової марки та логотипу, 2007. — С. 102—103.
  • 15. Artistar Jewels. The Contemporary Jewel as never seen before/ Artistar Jewels. — Milan, Italy, 2018. — C. 434—435
  • 16. Artistar Jewels. The Contemporary Jewel as never seen before/ Artistar Jewels. — Milan, Italy, 2019. — C. 121, 126—127.
  • 17. Black Opal — Only from Australia/ Imagem Editions, France, Paris, 2019, — p. 164
  • 18. Reconstruction of Tradition, International Exhibition of Traditional Fine Arts/ Shanghai Art Collection Museum. — Shanghai, China, 2018. — p. 182—183
  • 19. Saul Bell Design Award. Recognizing Distinction in Jewelry Design. 2020 Winners and Finalists.— USA, Albuquerque, 2020

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Анонс виставки “Станіслав Дрокін – ДНК автора”. Скарбниця Національного музею історії України (укр.). Процитовано 23 червня 2022.
  2. Udovychenko, Iryna (1 січня 2021). Станіслав Дрокін – ДНК автора. Персональна виставка авторських ювелірних творів Станіслава Дрокіна: Альбом/ упоряд. І.Удовиченко. – Харків: ПЕТ, 2021. – 152 с. Станіслав Дрокін - ДНК автора. Процитовано 23 червня 2022.
  3. В музеї презентували альбом «Станіслав Дрокін: ДНК автора». nmiu.org. Процитовано 23 червня 2022.
  4. Stanislav Drokin. SAUL BELL DESIGN AWARD (амер.). Процитовано 23 червня 2022.
  5. Interview with Stanislav Drokin. www.cijintl.com. Процитовано 23 червня 2022.
  6. Ring by Stanislav Drokin. www.cijintl.com. Процитовано 23 червня 2022.