Дюранс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дюранс
Durance near Manosque.jpg
Rhone bassin versant.png
Річка Дюранс на мапі басейну Рони
43°55′21″ пн. ш. 4°44′35″ сх. д. / 43.92250000002777455° пн. ш. 4.74305555558337755° сх. д. / 43.92250000002777455; 4.74305555558337755
Витік Верхні Альпи, Франція
• координати 44°53′36″ пн. ш. 6°43′17″ сх. д. / 44.89360000002777440° пн. ш. 6.721400000028° сх. д. / 44.89360000002777440; 6.721400000028
Гирло р. Рона поблизу м. Авіньйон, Франція
• координати 43°55′22″ пн. ш. 4°44′36″ сх. д. / 43.92280000002777740° пн. ш. 4.74360000002777760° сх. д. / 43.92280000002777740; 4.74360000002777760
Басейн Durance basin[d]
Країни: Франція
Площа: 14 225 км² км²
Довжина 323,8 км
Середньорічний стік 100—300 м³/с
Притоки: Verdon[d], Èze[d], Aigue Brun[d], Anguillon[d], Ubaye[d], Guisane[d], Asse[d], Avance[d], Blanche[d], Bléone[d], Jabron[d], Cerveyrette[d], Clarée[d], Calavon[d], Rabioux[d], Guil[d], Gyronde[d], Largue[d], Lauzon[d], Luye[d], Rancure[d], Réal[d], Sasse[d], Torrent de Boscodon[d], Rousine[d], Vachères[d], Vançon[d], Biaysse[d], Buès[d], Crévoux[d], Fournel[d], Grand Vallat[d], Riou de Jabron[d], Réallon[d] і Buëch[d]
Водойми в руслі Lac de Serre-Ponçon[d]
P1717P1717: код SANDRE X---0000
P1936P1936: ідентифікатор Цифрового атласу Римської імперії 43941
GeoNames 3020668
Дюранс у Вікісховищі?

Дюра́нс (фр. Durance, лат. Druentia) — річка на південному сході Франції. Дюранс бере свій початок у Верхніх Альпах поблизу гори Шенає на кордоні з Італією і впадає в Рону за декілька кілометрів на південь від Авіньйону в департаменті Воклюз. Крім Верхніх Альп і Воклюза, Дюранс протікає також по департаменту Альпи Верхнього Провансу. Основні міста, які стоять на Дюрансі, - це Бріансон, Амбрен, Сістерон, Маноск, Кавайон. Найбільш значні притоки - Юбей, Блеон, Вердон, Калавон, Жаброн і Гіль. Довжина річки - 323,8 км [1] Середня витрата води - 100 м³/с.

Аж до XIX століття Дюранс був відомий своєю непостійністю. Часті зміни ширини русла і течії річки, особливо після розливів, утруднювали навігацію навіть незважаючи на відносно невелику повноводість. Річка використовувалася для сплаву лісу з Альп до суднобудівних верфей на середземноморському узбережжі. Міст через Дюранс, споруджений в Середньовіччя в місті Сістерон, до середини XIX століття залишався єдиною постійною переправою. Річка мала також значну мережу іригаційних каналів. Від неї бере початок Прованський канал, що забезпечує водою міську агломерацію Марселя.

Будівництво численних гідротехнічних споруд на Дюрансі у XX столітті повністю змінило вигляд річки. Велика частина водостоку була відведена в канали, русло річки стабілізувалося. Штучні водосховища (Сер-Понсон Сен-Крій та ін.) дозволяють здійснювати стійке зрошення навіть в самі посушливі роки, а також приваблюють численних туристів.

Раніше, через сильні розливи, річка вважалася одним з бичів Провансу [2]:

... містраль - один з трьох бичів Провансу, двома іншими, як відомо, або як, може бути, невідомо, вважалися Дюранс і парламент.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sandre, "Fiche cours d'eau - La Durance (X --- 0000),
  2. Граф Монте-Крісто