Еджидіо Каллоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Еджидіо Каллоні
Еджидіо Каллоні
Еджидіо Каллоні
Особисті дані
Народження 1 грудня 1952(1952-12-01) (71 рік)
  Бусто-Арсіціо, Італія
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1968-1970 Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1970–1971 Італія «Варезе» 0 (0)
1971–1972   Італія «Вербанія» 38 (15)
1972–1974 Італія «Варезе» 50 (23)
1974–1978 Італія «Мілан» 101 (31)
1978–1979 Італія «Верона» 20 (6)
1979–1980 Італія «Перуджа» 12 (0)
1980–1981 Італія «Палермо» 29 (11)
1981–1982 Італія «Комо» 8 (2)
1982–1983 Італія «Івреа» ? (?)
1983–1984 Італія «Меццомерико» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974 Італія Італія (B) 5 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Еджидіо Каллоні (італ. Egidio Calloni, нар. 1 грудня 1952, Бусто-Арсіціо) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуб «Мілан».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1952 року в місті Бусто-Арсіціо. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале».

Свій перший дорослий контракт уклав 1970 року з «Варезе», утім у дорослому футболі дебютував наступного року виступами на умовах оренди за «Вербанію».

1972 року повернувся до «Варезе», де швидко став одним з основних нападників. У сезоні 1973/74, забивши 15 голів, став найкращим бомбардиром Серії B, чим привернув увагу представників вищолігових італійських клубів.

1974 року став партнером досвідченого Джанні Рівери у ліній нападу «Мілана». Відразу став основною ударною силою нової команди. У своєму першому сезоні в Мілані відзначився 11-ма голами у чемпіонаті, а в наступному забив 13 разів, ставши в обох випадках найкращим бомбардиром «россонері». Однак згодом його результативність скоротилася, а відповідно знизився і його статус у команді, де він поступово почав використовуватися насамперед в кубкових іграх. 1977 року нагадав про свій бомбардирський хист, ставши разом із партнером по команді Джорджо Бральєю із шістьма забитими голами найкращим бомбардиром тогорічного розіграшу Кубка Італії і допомігши «Мілану» здобути цей трофей.

За рік після цього кубкового тріумфу, у 1978, залишив міланську команду і перейшов до «Верона», за яку провів одін сезон, після чого ще протягом року грав без особливих успіхів на рівні найвищого дивізіону за «Перуджу».

1980 року став гравцем друголігового «Палермо», в якому нагадав про свої бомбардирські здібності, забивши 11 голів у 29 іграх. Утім спроба наступного року повернутися до Серії A у складі «Комо» не була вдалою, і після сезону, в якому він лише вісім разів виходив на поле і забив два голи, Каллоні завершив професійну кар'єру.

Згодом до 1984 року ще пограв за аматорські «Івреа» та «Меццомерико».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1974 року провів 5 матчів і забив 2 голи за другу збірну Італії.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1976-1977

Особисті[ред. | ред. код]

1973-1974 (15 голів)
1976-1977 (6 голів, разом із Джорджо Бральєю)

Посилання[ред. | ред. код]