Ейдологія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ейдологія — галузь знань, пов'язана з вивченням та аналізом образів та їх сутностей:
- у природознавстві — з поняттями виду в біології, а також пов'язаних з ним понять біотичного різноманіття та його динаміки, екологічної ніші, органічної еволюції в цілому та видоутворення;
- у літературознавстві — з поняттями образів, символів, міфів.
Назва «ейдологія» походить від грецьких слів εὶδος — вид, образ і λόγος — слово, вчення. В сутнісному контексті мова в біології більше йде про образ, ніж про вид як класифікаційну категорію. В такому тлумаченні поняття загалом подібне до його значення в суміжних галузях (напр. при описі символів у літературознавстві [1]).
Представниками цього напрямку в Україні є:
- Сергій Парамонов (концепція виду, географічні раси як види, хемогенез)[2] [3] [4].
- Михайло Клоков (поняття виду в ботаніці, малі та великі види [5] [6] [7])
- Ігор Ємельянов (концепція біорізноманіття, принцип альтернативного різноманіття [8][9])
- Олександр Протасов (диверсикологія як наука)
- Ігор Загороднюк (вид в екології, видоутворення, ареал як ознака, криптичне різноманіття) [10] [11] [12])
- Михайло Голубець (плівка життя, енвайроментологія [13][14][15] тощо)
- Богдан Тихолоз (розвиток образів у творчості Франка, образи в стереометрії [16])
- Верн Грант — біолог, еволюціоніст, один з провідник американських ейдологів.
- Загороднюк І. В. 2001. Вид в біології як неперервна система [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]. Феномен співіснування двох парадигм: креаціонізму та еволюційного вчення. За ред. І. Г. Ємельянова. НВП «Вирій», Київ, 153—181.
- Загороднюк, І. 2019. Концепції виду в біології: музеологічний аспект та його розвиток в Україні. Природнича музеологія. Випуск 5. НАН України; Національний науково-природничий музей. Київ, 23–29.
- Мосякин С. Л. 2008. Вид и видообразование у растений: фитоэйдологические взгляды М. В. Клокова и современность / Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины. Киев, 1—72.
- Хомляк М. М.[17] 2005. Вид у біології [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Енциклопедія сучасної України, (online версія)
- Шаповал, А. І. 2016. Документи українського ученого С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: розміщення, склад, знахідки. [Архівовано 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Архіви України, № 1: 123—145. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002653 [Архівовано 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) / К. І. Дронь, Б. С. Тихолоз, Н. Б. Тихолоз, А. І. Швець; За наук. ред. Б. С. Тихолоза; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 2007. – 336 с. – («Франкознавча серія»; Вип. 11).
- ↑ Парамонов, С. Я. 1935. Проблема видоутворення і ареал. Збірник праць Зоологічного музею, № 15: 5–26. (Серія: Труди Інституту зоології та біології; Том 7).
- ↑ Paramonov, S. J. 1951. What is a species? Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States, 1 (2): 138–149.
- ↑ Парамонов С. Я. 2016. Хемогенез – новая теория эволюции. В кн.: Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : джерелознавче дослідження [Електронне видання]. НАН України, НБУ імені В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. Київ, 2016. 161-227. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF0000071/ [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.] (за: ІА НБУВ, ф. 258, оп. 2, спр. 52, арк. 1–72. Машинопис.)
- ↑ Клоков М. В. Географическая раса как историческое явление. Некоторые основные положения // Природная обстановка и фауны прошлого. — Киев: Наук. думка, 1974. — Вып. 8. — С. 105–111.
- ↑ Клоков М. В. Род рогоглавник (Ceratocephala Moench) в аспекте общей биологической дифференциации // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1977. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 7-73.
- ↑ Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977 (Сб. научн. работ). — К.: Наук. думка, 1978. — С. 50-73.
- ↑ Емельянов И. Г. Роль разнообразия в функционировании биологических систем [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Киев: Институт зоол., 1992. — Препринт 92.6. — 64 с.
- ↑ Емельянов И. Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем. — Киев, 1999. — 168 с. (повний текст [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.])
- ↑ Загороднюк І. В. Інвазія як шлях видоутворення [Архівовано 22 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Доповіді Національної академії наук України. — 2003. — № 10. — С. 187–194.
- ↑ Загороднюк І., Ємельянов І. Криптичне різноманіття ссавців у Східній Європі як віддзеркалення багатоманітності проявів виду [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2008. — Випуск 22. — С. 166–178.
- ↑ Загороднюк, І. Криптичне різноманіття біоти, види-двійники та дослідницький дальтонізм [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2016. — Вип. 71. — P. 3–30.
- ↑ Голубець М. А. Плівка життя. — Львів : Поллі, 1997. — 185 с.
- ↑ Голубець М. А. Екосистемологія. — Львів : Поллі, 2000. — 316 с.
- ↑ Голубець М. А. Середовищезнавство (інвайронментологія). — Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. — 176 с.
- ↑ Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) / За наук. ред. Б. С. Тихолоза; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 2007. – 336 с. – («Франкознавча серія»; Вип. 11).
- ↑ Савченко, О. Ратаї української енциклопедистики (про Марію Миколаївно Хомляк) [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Енциклопедичний вісник України. Число 4-5, 2014. 98-101.