Ейфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ейфа — міра об'єму сипких тіл у стародавніх євреїв, що дорівнює 24 883 см³ [1]. Одна десята частина ейфи — омер.

Історія

[ред. | ред. код]

Згадується у Старому Завіті як мірний кошик для визначення об'єму сипучих тіл. (Книга Захарії. Книга заповідей. Заповіді "роби": 201-210.)

Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Глоссарий — Народ Торы. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2011.