Електронний прилад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Електро́нний при́лад (ЕП) — прилад для перетворення електромагнітної енергії з одного виду в інший, в процесі взаємодії створених в ньому електронних потоків з електромагнітними полями, в середовищі, яке заповнює його внутрішній простір (вакуум, газ, напівпровідниковий матеріал, тощо).

Прилад, в якому провідність здійснюється через електрони чи іони, які рухаються у вакуумі, газі чи у напівпровіднику.[1]

Електронні прилади поділяються на електровакуумні прилади та напівпровідникові прилади.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Фізичні основи електронної техніки : Навч. посіб. для студ. спец. "Електрон. прилади і пристрої" / В. Вуйцік, З. Ю. Готра, В. Каліта, І. Э. Лопатинський, З. М. Микитюк; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2002. - 635 c. - Бібліогр.: с. 633-636.