Епентеза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Епенте́за (від дав.-гр. ἡ ἐπένθεσις — «вставка») — поява у словах додаткового звука; протилежне діерезі явище.

Особливо поширене явище епентези в говірках та просторічному мовленні: радійо, окіян, константувати.

Поява епентичного [j] спостерігається також при засвоєнні запозичених слів зі збігом двох голосних: Italia → Італія, cavalleria → кавалерія. У коренях слів йотація непослідовна (дієз, але авіація, діаспора, колегіальний), втім проект Харківського правопису приписує поширити сферу вживання йотованих літер (діяспора, колегіяльний).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.