Епіт (цар Мессенії)
| Епіт | |
|---|---|
| Батько | Кресфонт |
| Мати | Меропа[d] |
| Діти | Главк (цар Мессенії) |
Епіт (дав.-гр. Αἴπυτος) — напівлегендарний цар Мессенії в 1070—1017 роках до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Гераклідів. Син царя Кресфонта і Меропи. Батько Епітом під час свого правління Мессенией зіткнувся з невдоволенням знаті і був близько 1084 року до н. е. убитий змовниками разом зі старшими синами. Владу захов Поліфонта, який примусом одружився з Меропою. Епіт залишився в живих. Згідно Павсанію і Псевдо-Аполлодору, він виховувався тоді у свого діда Кіпсела, царя Аркадії, відповідно Миколі Дамаському Епіт народився після смерті Кресфонта: вагітна Меропа приїхала в гості до батька і в місті Трапезунт народила.
Досягши повноліття Епіт помстився вбивцям батька, повалив Поліфонта і став близько 1070 року до н. е. царем Мессенії. Павсаній пише, що це сталося в результаті війни, в якій царевича підтримали аркадяні на чолі з вуйком Голеасом і стриєчні брати Істмій, син Темена, з Аргоса, і Прокл з Еврісфеном зі Спарти.
Давньоримський історик Гай Юлій Гігін розповідає, що Епіт, якого він називає Телефонтом, виховувався після загибелі батька в будинку якогось етолійця. Ставши дорослим, дізнався, що Поліфонта оголосив щедру нагороду за його голову; тоді Телефонт під чужим ім'ям приїхав до столиці Мессенії і зажадав нагороду, сказавши, що вбив сина Кресфонта. Меропа вже збиралася зарубати його, сплячого, сокирою, щоб помститися за сина, але в останній момент старий слуга все їй пояснив. Тоді Меропа і Телефонт спільно вбили Поліфонта.
Згідно Павсанія Епіт відзначився мудрим пануванням, залучав до себе народ подарунками, а аристократів — ввічливістю. В результаті мессенці на знак подяки і поваги стали називати його нащадкам не Гераклідами, а Епітидами. Йому спадкував син Главк.
В літературі[ред. | ред. код]
Став персонажем трагедії Евріпіда «Кресфонт», текст якої повністю втрачений. У цій п'єсі розповідається про помсту Поліфонту. При цьому сина Меропи там звуть не Епітом, а Кресфонтом.
Джерела[ред. | ред. код]
- Pausanias, Description of Greece with an English Translation by W.H.S. Jones, Litt.D., and H.A. Ormerod, M.A., in 4 Volumes. Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1918.
- Parramon i Blasco, Jordi: Diccionari de la mitologia grega i romana. Barcelona: Edicions 62, 1997, p. 79. (El Cangur / Diccionaris, núm. 209). ISBN 84-297-4146-1