Жерміналь (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Жерміналь» — тринадцятий роман французького письменника Еміля Золя, що входить в двадцятитомний цикл «Ругон-Маккари». Вперше опублікований в 1885 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Механік Етьєн Лантье, вигнаний із залізниці за ляпас начальнику, в пошуку роботи прибуває в шахтарське містечко Монсу. Він показує себе як умілий працівник і швидко завойовує пошану оточуючих. Тим часом він закохується в Катрін, дочка Мае, літнього шахтаря, який допоміг Етьєну влаштуватися в шахту.

Умови життя і праці в шахті стрімко погіршуються, і робочі оголошують страйк. Лідером страйкарів стає Етьєн. Молодий ідеаліст, спочатку він відноситься до страйку з ентузіазмом. Однак страйк посилює бідність, починається голод. Етьєн не може позбутися відчуття провини.

Зрештою страйк припиняється, фактично, на умовах роботодавця. Але за день до цього Суварін, російський анархіст, справив диверсію, порушивши обшивку, що захищає шахту від затоплення водою з водоносного горизонту. Тому в перший же день трапляється катастрофа: шахту затоплює. Комусь вдається врятуватися, але кілька людей, включаючи Етьєна і його кохану, залишаються в шахті, йдуть від потопу по бічних штреках і залишаються замурованими в товщі землі. В кінці роману Етьєна рятують, але Катрін на той час вже мертва.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1985 році, до 100-річчя публікації роману «Жерміналь», у Франції була викарбувана ювілейна срібна монета номіналом в 100 франків.