Живий щит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Живий щит — військово-політичний термін, що описує навмисне розміщення цивільних осіб в, або навколо військових будівель для стримування противника від нападу на ці цілі[1]. Цей термін також вживається щодо використання цивільних осіб (в буквальному сенсі) військовими під час нападів, змушуючи цивільних осіб іти перед солдатами.

Використання такої технології, є незаконним для держав, які є учасниками першої, другої, третьої і четвертої Женевських конвенцій. Використання цивільних осіб та інших підзахисних осіб в якості «живих щитів» (ст. 23(1) ЖК III; ст. 28 ЖК IV; ст. 51(7) ДП I); норма 97 Звичаєвого МГП)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. vgl. für den Rückzug der deutschen Truppe in der Sowjetunion während des 2. Weltkriegs: Kathrin Janka, Stiftung „Erinnerung, Verantwortung und Zukunft“: Geraubte Leben. Zwangsarbeiter berichten. Böhlau Verlag, Köln / Weimar 2008, ISBN 978-3-412-20092-3, S. 247

Див. також[ред. | ред. код]