Жидівський привілей
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Жидівський привілей — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Жидівський привілей (лат. Privilegium Iudeorum), жидівський / юдейський статут, або постанова (лат. Statuta Iudaeorum) — у середньовічній Європі грамота, видана володарем юдеям, яка визначала їхнє правове становище у державі чи володінні.
- 1164: Жидівський привілей Болєслава — в Польщі[1].
- 1244: Жидівський привілей Фрідріха II — в Австрії.
- 1251: Жидівський привілей Бели IV — в Угорщині.
- 1254: Жидівський привілей Отокара II — в Богемії.
- 1275: Жидівський привілей Едварда І — в Англії.
- ↑ Грушевський, М. Історія України-Руси. Том 5, 1905, С. 265.