Закон вічності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закон вічності
მარადისობის კანონი
Жанрдрама
РежисерВалеріан Квачадзе
СценаристНодар Думбадзе
У головних
ролях
Імеда Кахіані
Гіві Берікашвілі
ОператорЮрій Кікабідзе
КомпозиторОтар Тактакішвілі
ХудожникДжемал Мірзашвілі
Кінокомпанія"Грузія-фільм"
Тривалість90 хв.
КраїнаСРСР СРСР
Рік1982
IMDbID 0284293

«Закон вічності» («მარადისობის კანონი») — радянський художній фільм 1982 року, знятий режисером Валеріаном Квачадзе на кіностудії «Грузія-фільм».

Сюжет

[ред. | ред. код]

За однойменним романом Н. Думбадзе. Головний редактор однієї грузинської газети Бачана Рамішвілі потрапляє з інфарктом до лікарні. Цьому передувало потрясіння, яке зазнав Бачана, дізнавшись, що його вірний друг та співробітник Шота Цуладзе, прозваний ще в інституті за кришталеву чесність «Святим», виявився хабарником. За два місяці, проведені в лікарні, багато згадалося Бачані. Своє сирітське дитинство він провів у горах із пастухом Глахуне. Тяжко хворого хлопчика привів до пастуха дід Ломкаца. Ці двоє старих замінили йому батьків. Коли Глахуну вбив місцевий бандит, чотирнадцятирічний Бачана пострілом із маузера помстився за смерть свого духовного отця… Згадується Бачані та божевільна жінка Марго. Він та його друзі-студенти любили її як сестру. Душевність і чистота Марго підтримували молодого журналіста і в ті нелегкі дні, коли на сторінках своєї газети Бачана говорив правду про пройдисвітів, негідників і хабарників. З цих спогадів, із розмов із сусідами по лікарняній палаті виводить Бачана свій «закон вічності», суть якого у тому, що люди повинні об'єднатися у добрих вчинках, у співчутті одного до іншого, і тоді людство буде безсмертним. Фільм дубльований на кіностудії «Мосфільм».

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]