Закон Ґейґера — Неттола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон Гейгера-Неттола - експериментально встановлений зв'язок між періодом напіврозпаду \alpha-радіактивних ядер, T, та енергією \alpha-частинки. Закон було встановлено[1] в 1911 році Гансом Гейгером та Джоном Неттолом. Математичне формулювання закону має такий вигляд:

\ln T=\frac{D}{\sqrt{E}}+c,

де D, c - деякі сталі.

Теоретичне обгрунтування[2] закону дав у 1928 році Георгій Гамов.

За допомогою закону Гейгера-Неттола можна визначати період напіврозпаду ядер, для яких його пряме вимірювання за деяких причин ускладнено.

Джерела[ред.ред. код]

  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, 1993. — 319 с.
  • Физическая энциклопедия / Под ред. А. М. Прохорова. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 699 с.

Виноски[ред.ред. код]

  1. H. Geiger and J. M. Nuttall, "Ranges of α-particles from uranium", Phil. Mag, 23 (1912), 439.
  2. G.Gamow, "Zur Quantentheorie des Atomkernels", Zeit. f. Phys., 51 (1928), 210.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.