Зовнішній затульний м'яз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зовнішній затульний м'яз

Зовнішній затульний м’яз[1] (m. obturatorius externus) має вигляд трикутної пластинки, розташований на зовнішній поверхні затульної перетинки. Зовнішній затульний м’яз прикритий гребінним м’язом і початковою частиною довгого привідного м’яза стегна.

Початок: від країв затульного отвору і зовнішньої поверхні двох третин затульної перетинки.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вбік і догори,  позаду  шийки  стегнової  кістки  переходять у тонкий сухожилок, який прикріплюється до вертлюгової ямки великого вертлюга стегнової кістки, поруч із сухожилком внутрішнього затульного м’яза. Частина пучків зовнішнього затульного м’яза вплітається в капсулу кульшового суглоба.

Функція: обертає  стегно  назовні,  бере  участь у його згинанні.

Кровопостачання: затульна артерія і бічна огинальна артерія стегна.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L4 ).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М’язи нижньої кінцівки. Фасції і топографія нижньої кінцівки. АНАТОМ | The ANATOMIST (укр.). Процитовано 22 січня 2024.