Зоеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоеа Homarus gammarus.

Зоеа (грец. ζωή) — пелагічна личинка, одна з личинкових стадій десятиногих ракоподібних, утворюється з протозоеа. У деяких видів (зокрема у річкових раків) ця стадія проходить у яйці. Розміри — від мікроскопічних, до кількох міліметрів. Тіло складається з головогрудей та сегментованого черевця. З грудних кінцівок розвинені тільки передні — ногощелепи, з черевних тільки задні — уроподи (у личинок крабів уроподи відсутні). Всі інші кінцівки — в зачатковому стані. Очі — сидячі. Плаває за допомогою ногощелеп. Живиться планктонними організмами, які за розмірами менше зоеа. Зоеа росте та декілька разів линяє. У креветок зоеа у процесі розвитку переходить у стадію мізидної личинки, у інших десятиногих — у так звану дека-подитну стадію, що за будовою подібна до дорослих особин.

Література[ред.ред. код]

  • Зоеа у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  • «Вокруг света», 1978 №4 (2631), квітень.
  • «Биологический энциклопедический словарь.» Гол. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин та ін. — 2-е вид., виправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.