Кабанник Олександра Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кабанник Олександра Йосипівна
Народилася 1896(1896)
Померла 2 жовтня 1986(1986-10-02)
Діяльність науковиця
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Відома завдяки: директор Київського медичного інституту
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора

Кабанник, також Шотен-Кабанник Олександра Йосипівна (1896—2.10.1986) — український лікар-невропатолог, писхіатр, кандидат медичних наук (1940). Працювала доцентом кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту[1]. У 1932-1934 роках була директором Київського медичного інституту, у 1935-1937 очолювала Київський психоневрологічний інститут.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

У 1917 році була обрана першим секретарем Сквирського повітового комітету КП(б)У.[3] Була делегатом II з'їзду КП(б)У. Восени 1918 року направлена більшовиками до Сквири організовувати повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. У березні 1919 року очолила Сквирський повітовий комітет КП(б)У.[4]

У 1931 році закінчила лікувально-профілактичний факультет Київського медінституту, наступного року призначена його директором. У 1935-37 роках очолювала Київський психоневрологічний інститут. У 1940 році захистила дисертацію кандидата медичних наук. Брала участь у німецько-радянській війні[5]

У 1945—1958 роках працювала асистентом кафедри нервових хвороб, надалі була доцентом кафедри.[5]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Вайншток, И.Б.; Кабанник, А.О. (серпень 1959). К вопросу об осложнениях при новокаиновой спинномозговой анестезии. Советская медицина. 23: 113—116. PMID 13840712.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія кафедри неврології НМУ ім. О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  2. Імена в медицині у відгомоні часу [Текст] / Нац. наук. мед. б-ка України; уклад.: Булах С. М., Віленський Ю. Г., Корнілова Л. Є.. - К.: 2011. - 64 с., с. 42. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 1 березня 2019.
  3. Яков Иосифович Рабинович (2001). В поисках судьбы: еврейский народ в круговороте истории. Международные отношения. с. 114. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 1 березня 2019.
  4. Сквира //Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
  5. а б в Иван Митрофанович Макаренко; Инна Михайловна Полякова; Киевский медицинский институт (1991). Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института: 1841-1991. "Здоровья". с. 46.(рос.)