Кам'яний Брід (Благовіщенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'яний Брід
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Благовіщенський район
Рада/громада Кам'янобрідська сільська рада
Код КОАТУУ 3525583601
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1018 (1002 роки)
Населення 910
Поштовий індекс 26430
Телефонний код +380 5259
Географічні дані
Географічні координати 48°15′36″ пн. ш. 30°08′23″ сх. д. / 48.26000° пн. ш. 30.13972° сх. д. / 48.26000; 30.13972Координати: 48°15′36″ пн. ш. 30°08′23″ сх. д. / 48.26000° пн. ш. 30.13972° сх. д. / 48.26000; 30.13972
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми річка Синиця
Місцева влада
Адреса ради 26430, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н, с. Кам'яний Брід, тел. 2-43-45, 2-43-42
Сільський голова Білоус Віталій Олександрович
Карта
Кам'яний Брід. Карта розташування: Україна
Кам'яний Брід
Кам'яний Брід
Кам'яний Брід. Карта розташування: Кіровоградська область
Кам'яний Брід
Кам'яний Брід

Кам'яний Брід (народна назва "Глиняники", що з'явилася завдяки покладам білої глини в околицях села) — село в Україні, в Благовіщенському районі Кіровоградської області. Населення становить 910 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кам'янобрідська сільська рада.

На 01.04.1967 с. Мощене[1][2], Василівське (Василівка) та Кам'яний Брід були об’єднані в одне с. Кам'яний Брід.[3]

Історія села в легендах[ред. | ред. код]

Старожили твердять, що дуже давно гайдамаки переходили річку Синицю, на якій стояло село, в брід по каміннях. Саме кам'янисті породи й дали назву нашому селу.

Печерні люди[ред. | ред. код]

Існує легенда, що гайдамаки переховувалися в печерах біля Кам'яного Броду від панського переслідування. До наших часів залишилися ці печери. Одна з них має три проходи: один прохід виходить біля Тишинського, другий — веде в сусіднє село Данилову Балку і третій прохід веде до села Синицівка. Вхід в печеру зараз невеликий. Але легенди твердять, що колись там могли проїжджати кінні упряжки.

Золоте провалля[ред. | ред. код]

Легенди твердять, що одного разу панська упряжка, наповнена золотом, проїжджала через печеру й провалилася під землю біля самого входу. Зараз на тому місці знаходиться невеличке озерце, а посеред нього стоїть великий камінь з відбитком людської руки. Вважають, що саме цей камінь і привалив панську «золоту» карету.

Таємничі цифри на Лисій горі[ред. | ред. код]

На Лисій горі, що розмістилася біля річки Синиця, стоїть великий камінь. На ньому викарбувані цифри — "8", "9", "7", "1", невідомий знак та буква П. Кажуть, що на Святвечір це місце світиться і тут знаходиться захований скарб. Проте, застерігають люди, не можна нічого говорити, коли його розкопуєш. Якось один чоловік взявся був розкопати цей скарб та, прокопавши три метри в глибину, стомився і пробурмотів собі під носа якісь слова. Раптом все загуркотіло і скарб пішов ще глибше під землю. Так ніхто більше й не наважувався його розкопувати.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Кам'яногірський заказник.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 375–376.
  2. Карта РККА M-36 (В), 1941
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 365, 369.