Водойма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водойма
Зображення
Наука, що вивчає об'єкт Лімнологія
Протилежно водотік
Ставок. Донеччина. 2011 р.

Водо́йма, водоймище (англ. still waters, нім. Stillgewässer n — «спокійні води») — природне або штучне заглиблення в земній поверхні, де збирається та затримується вода; безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт (озеро, водосховище, ставок).

В широкому розумінні до водойм відносять і моря та океани.

Деякі гідрологи до водойм відносять також болота.

Водойми виникають за наявності замкнутих котловин, коли притік води в них переважає над випаровуванням, відтоком та фільтрацією в підземні водні горизонти.

Класифікація[ред. | ред. код]

Вирізняють постійні й тимчасові водойми (які пересихають).

За хімічним складом води та кількістю розчинених у ній солей водойми бувають прісні та солоні.

Також вирізняють природні водойми — виникли без участі людини (озеро) та штучні — створені людиною (водосховище, ставок). Гідрологічний режим природних та штучних водойм помітно відрізняється між собою.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Відокремлений водний об’єкт // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 38.
  • Дистрофікація водойми // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 69.
  • Замкнена водойма // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 93.
  • Поверхнева водойма // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 140.