Квартальний поручник
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Квартальний пору́чник, квартальний пору́чик (рос. квартальный поручик) — чиновник міської поліції Російської імперії з 1782 року, помічник квартального наглядача.
За Статутом благочиння (1782) обирався на 3 роки мешканцями кварталу. Посада відповідала XII класному чину. Табелю про ранги, що відповідало цивільному чину — губернському секретарю, чи армійському підпоручнику. У столицях квартальний поручник відносився до XI класу, що відповідало цивільному чину — корабельному секретарю, чи армійському поручнику. Якщо претендент на посаду мав вищий за встановлений класний чин, то його чин залишався.
Старший квартальний поручник, пройшовши атестацію, міг стати квартальним наглядачем.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Алексушин Г. В. История губернаторской власти в России (1708–1917 гг.). — Самара : Издательство АНО «ИА ВВС» и АНО «Ретроспектива», 2006.(рос.)
- Алексушин Г. В. История правоохранительных органов. — Самара : Издательство АНО «ИА ВВС» и АНО «Ретроспектива», 2005.(рос.)
- Советский энциклопедический словарь/Гл.ред.А.М.Прохоров. 3-е изд. — М. : Сов.энциклопедия, 1985. — С. 563 – 1600с.(рос.)
- МВД России, энциклопедия. Москва, Объед. ред-ция МВД России, «Олма-пресс», 2002. ISBN 5-224-03722-0 (рос.)