Комплекс Попелюшки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колетт Даулінг в 1989 році

Комплекс «Попелюшки» був вперше описаний Колетт Даулінг, авторкою книги про страх незалежності у жінок - несвідоме бажання бути залежною від когось. Вважається, що комплекс є більш характерним для зрілого віку.[1]

Комплекс названий на честь казкового персонажа Попелюшки. Він ґрунтується на зображеній в цій історії ідеї жіночості, де жінка красива, витончена, ввічлива, вміє підтримати, працьовита й незалежна, однак перебуває під тиском інших жінок з її оточення. Вона не здатна змінити ситуацію своїми силами і потребує підтримки, як правило, від чоловіка. (тобто принца).

Критика[ред. | ред. код]

Цей феномен або синдром став цілковитим поясненням того, чому жінки прагнуть зберегти невдалі відносини.[2]

Захист[ред. | ред. код]

Концепція зрілої залежності Рональда Ферберна[3] кидає виклик масовому приниженню залежності на користь ідеалу незалежності.[4] Керол Гілліган у своєму феміністичному русі також наголошує на важливості самовизначення в товаристві / встановлених відносинах.[5]

Поп-культура[ред. | ред. код]

Термін «Комплекс Попелюшки» вже використовувався британською письменницею Агатою Крісті в її детективному оповіданні «Гікорі Дікорі Док» у 1955 році. Студент факультету психології, Колін Макнабб, діагностує комплекс Попелюшки у Селії Остін. А в 1960 році Осберт Сітвелл опублікував комедію «The Cinderella Complex».

У фільмі «Тутсі», Тері Гарр говорить Дастіну Хоффману під час їх розлучення в кінці фільму: «Я читала про „комплекс Попелюшки“, я знаю, що відповідаю за свій власний оргазм! Мені все одно, я просто не терплю брехні!»[6]

У 4 епізоді «Помста і каяття» телесеріалу «Поліцейський відділок», Джойс Брадс отримує від Джонні пораду про те, як лікувати комплекс «Попелюшки»: «Скажіть їм прислухатись до своїх неусвідомлених почуттів, рости і розвиватись разом з партнером»

Комплекс Попелюшки також згадується в серіалі «Статеве виховання» від Netflix (2019).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Уівер, Р. (2017). Психологія За комплексом Попелюшки. Отримано 27 січня 2017 р. З http://www.empowher.com/mental-health/content/psychology-behind-cinderella-complex?page=0,1
  2. THE CINDERELLA SYNDROME. (1981, March 21). Retrieved January 27, 2017, from https://www.nytimes.com/1981/03/22/magazine/the-cinderella-syndrome.html?pagewanted=all
  3. Judith Viorst (2010) Necessary Losses. Simon & Schuster. ISBN 1439134863. p. 120
  4. Adam Phillips (1994) On Flirtation. Harvard University Press. ISBN 0674634403. p. 53
  5. R. J. Corsini (1999) A Dictionary of Psychology. Psychology Press. ISBN 158391028X. p. 166
  6. Tootsie. Warner Bros, Columbia Pictures. 1 грудня 1982.