Користувач:Зарічна Юля

Зарічна Юля - магістр - УАД.

Викладач Огірко Ігор.Ланівці— місто районного значення в Тернопільській області, адміністративний центр Лановецького району. Міській раді підпорядковані села Волиця, Малі Кусківці, Оришківці. До травня 2001 — смт. Розташоване при впадінні річки Буглівка і Жердь у р. Жирак (права притока Горині), за 65 км на північний схід від обласного центру. Залізнична станція. Населення — 8684 особи (2004). Історія Територія, де воно розташоване, була заселена здавна. Поблизу Ланівців, в урочищі Леваді, виявлено поселення трипільської культури, знайдено бронзовий меч доби пізньої бронзи та римські монети ІІ століття. Час виникнення поселення невідомий. В історичних документах Ланівці як одне з великих поселень Волині вперше згадується під 1444 роком, згідно з грамотою короля Казіміра XV Ягеллончика, який надав лановецькі землі П. Єловицькому. А в описі Крем'янецького замку за 1545 рік — як власність Кизьминських та Єловицьких, 1565 — власність Гнєвошів-Єловицьких. 1565 загін князя О. Вишневецького пограбував містечко. 1618 Ланівці спустошили татари. В період окупації панською Польщею Ланівці були на особливому становищі — адже вони знаходились за 3 км від кордону. В час тимчасової німецької окупації селище повністю було знищено. 1648—1649 й 1651 Ланівці займали війська Богдана Хмельницького. М. Єловицький спорудив у 18 столітті цегляний палац (зруйнований у 1980-ті). 1793 містечко відійшло до Росії, стало волосним центром Кременецького повіту Волинської губернії. Від початку 19 ст. в дерев'яній каплиці (знищена за радянських часів) зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Лазенківської (за переказами, вивезла на Дон графиня Демидова). 1841 згорів майже весь єврейський квартал (129 буд.). 1870 в Ланівцях діяли церква, костьол, 2 синагоги, 3 підприємства, 5 торгівельних закладів, млин, від 1874 — народне училище, тричі на рік відбувалися ярмарки. На поч. 20 століття Ланівці — один із центрів торгівлі на Волині. 1915 для військових потреб прокладено залізничну колію Тернопіль-Шепетівка. На початку червня 1919 війська ЧА розстріляли близьуо 50 бійців армії УНР; на місці їх поховання насипана могила з хрестом (відновлено 1991). 20 вересня 1920 Ланівці захопили війська Польщі; центр ґміни. Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства. 17 вересня 1939 містечко зайняли війська ЧА. Від січня 1940 Ланівці — райцентр. 2 липня 1941 — 6 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. У серпні 1942 німецько-нацистські війська розстріляли понад 3500 місцевих євреїв; на місці їх поховання споруджено меморіальний знак (1982, скульптор Р. Білик). У липні 1943 поблизу Лановець проходило з'єднання Сидора Ковпака, в лютому-березні 1944 — загін Я. Мухіна. '1956 Ланівцям надано статус смт. За післявоєнні роки містечко відбудувалось. Виріс новий цукровий завод, промкомбінат, фабрики гумових іграшок. Споруджено середню школу, Будинок культури, кінотеатр, лікарню. Пам'ятки Пам'ятник Володимиру Великому в місті, 2007 Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1866), каплиця (1992, розписав Б. Ткачик). Збережено єврейський некрополь, залишки костьолу Вознесіння Пресвятої Марії (1857, мурований). Споруджено меморіальний комплекс землякам, полеглим у німецько-радянській війні (1985, архітектор І. Остапчук), пам'ятники Борцям за волю України (1996), Володимирові Великому (2001, скульптори обох — В. Садовник). Встановлена пам'ятна таблиця на честь Тимофія Басюка