Користувач:Когутяк Зенко/Верхоляк Дмитро Кузьмич
| Верхоляк Дмитро Кузьмич | |
|---|---|
| Прізвисько | Дуб |
| Народження | 01 січня 1928 (96 років) с. Маркова, Богородчанський район, Івано-Франківська область |
| Країна | Україна |
| Приналежність |  Україна, УПА  |
| Роки служби | 1947–1955 |
| Звання | фельдшер |
Верхоляк Дмитро Кузьмич (1928 р.н., с. Маркова) — радянський дисидент[1], фельдшер УПА на прізвисько «Дуб». Воював з 1947 до 1955. В 1956 засуджений за "зраду Батьківщині" до розстрілу, проте вирок замінмлм на 25 років таборів. У 1970-х роках в ув'язненні брав участь у боротьбі в'язнів за свої права. Звільнений у 1980 році.
Народився у сім'ї Кузьми та Насті Верхоляк. З дитинства виділявся силою серед однолітків.
Після семи класів школи почав працювати на Тернопільщині. Після повернення додому у 1947 році та нетривалої роботи у рідному селі приєднався до повстанців. Батько благословив його словами «Сину, ти сам вибрав цю дорогу, то йди нею до кінця, не петляючи, як заєць».
Присягу складав двічі — як повстанець і як член ОУН. До Організації Українських Націоналістів його прийняв полковник Грім. Прізвисько «Дуб» отримав не тільки завдяки своїй кремезній постаті, але й на згадку про іншого повстанця, що загинув у бою.
Був поранений, під керівництвом свого лікаря опанував основи медичної допомоги та сам почав допомагати пораненим. За іншими даними був студентом-медиком. У підпіллi провів вісім років. З 1951-го на 1952-й рік зимували разом із Михайлом Зеленчуком, який нині очолює Всеукраїнське братство ОУН-УПА.
Коли НКВС знищило криївку Гріма на схилі гори Березовачка, а полковник iз дружиною Ольгою застрелилися, перейшли в глибоке підпілля.
У липні 1955-го, після зради Степана Іванківа (прізвисько «Остап»), був пійманий співробітниками НКВС. Під час допитів пропонували перейти на службу до НКВС у чині капітана.
Засуджений 14 лютого 1956 до розстрілу, вирок замінено на 25 років ув'язнення[2]. Пропонували за заяву про те, що був силоміць затягнутий у банду, відпустити, однак відмовився, за що отримав ще 15 років. Перебував таборі Перм-35[3].
Мав дружину Катерину Іванівну Яско (Яцків). Була засуджена того ж дня тим же судом до 10 років позбавлення волі. у 1959, пілся 3,5 років ув'язнення була випущена. До 1969 допускались особисті побачення з чоловіком, після — тільки загальні.[4]
- ↑ Диссидентская активность 1950-1980-х гг.Персоналии
- ↑ http://otiec.livejournal.com/242921.html
- ↑ http://library.khpg.org/files/docs/Vupusk1980_4.pdf
- ↑ http://www.eadgene.org/index.php/term/,9da4ac975b545ca09c5559675e9f6467716da7a8ac64a963a853535a5e649d58a46c6d5257a8a9a09c525c6c6ba8a85b66afafa0b1.xhtml