Користувач:Чирка Юлія
Користувач:Nickispeaki/Бібліотека Короленка
 |
Цей користувач із Чернігова |
|---|
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка - доповнюю
У центральній частині Чернігова за кілька метрів від проспекту Миру стоїть порівняно невисокий мурований будинок, де нині знаходиться обласна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка.
Вона є однією з відомих пам’яток українського архітектурного модерну кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Цікава історія спорудження цього будинку. На початку ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком аграрного сектора тодішньої Російської імперії з метою створення високоефективного землекористування виникла необхідність об’єднання капіталів і кредитно-фінансових можливостей шляхом утворення дворянських земельних і селянських поземельних банків. Підставою для спорудження власного будинку відділення Селянського поземельного і Дворянського земельного банків, зокрема, в Чернігові став лист (точніше, 2 листи), адресовані наприкінці 1910 року тодішнім управителем Чернігівського відділення вищеназваного банку М.Д.Рудіним Чернігівському губернському правлінню з проханням затвердити «4 плана... на постройку самого здания, служб при нём и на устройство водяного отопления». Другого, особистого листа (датований 30 листопада 1910 року) М. Д. Рудін надіслав безпосередньо на ім’я віце-губернатора Т. Л. Рафальского.
У характерному для того часу стилі М.Д.Рудін писав: «...Почтительнейше ходатайствую перед Вашим Превосходительством, не признаете ли возможным сделать зависящее распоряжение об ускоренном направлении этого дела в Строительное отделение...»
Очевидно, саме це – друге клопотання значною мірою посприяло тому, що вже 3 грудня 1910 року надійшов лист молодому інженеру Р.Фельдбаху від в.о. губернського інженера Т. Яромиш’яна з поміткою «В-срочно». І вже 9 грудня на це розпорядження губернського правління Р. Фельдбах доповідав, що «проект и сметы... первое на сумму 186636 руб. 76коп., второе на сумму 18421 руб. 09коп. составлены правильно».
15 грудня 1910 року – досить оперативно будівельне відділення Губернського правління, розглянувши креслення та кошториси «на постройку казённого здания для Черниговских отделений Дворянского земельного и Крестьянского поземельного банков со службами при нём...» затвердило їх. Цей протокол підписали: за губернського інженера Т.Яромиш’ян, молодший інженер Р.Фельдбах і старший діловод Нікітін.
З деякими суперечностями, які виникли між будівельним відділенням та керівництвом банку щодо фінансування технічного нагляду, здійснюваного за ходом будівництва, роботи були початі.
Споруджувався будинок за проектом петербурзького архітектора О. Гогена ( О.І.фон Гогена), відомого як автора проектів будинку управління Південно-Західної залізниці в Києві, будинку особняка Кшесінської в Петербурзі та ін. Реалізацію його було доручено Чернігівському губернському інженерові Д. Афанасьєву. В цілому, дотримуючись загальної композиції (плану, фасадів) проекту О.Гогена, головний будівничий Чернігівського банку зумів, з участю і допомогою місцевих майстрів мурування та майоліки створити новий варіант будівлі, ближчий до українського архітектурного модерну, заснованого на прадавніх народних традиціях і одночасно з використанням сучасних матеріалів і конструкцій. Саме цим він вигідно відрізняється від подібних будівель дворянських земельних і селянських поземельних банків, які були споруджені в Пензі, Самарі, Вітебську та інших містах на території тодішньої царської Росії.
Урочиста закладка будівлі на садибі по вулиці Володимирській (на той час так називався нинішній проспект Миру), придбаній у нащадків одного найвпливовіших громадських діячів, гласного Чернігівської міської Думи семи скликань Б. С. Красильщикова, відбулась 9 травня 1911 року. В цій події взяли участь «батьки міста», представники державних і громадських установ, почесні гості.
Після освячення єпископом Новгород–Сіверським, преосвященним Василієм першого каменя, в передній кут будівлі було вмуровано металеву табличку з текстом, заздалегідь виготовлену на ознаменування неординарної події в житті міста.
Спорудження і оздоблення будинку тривало трохи менше 2 років, що навіть за сучасними мірками порівняно невеликий строк, і було закінчене до лютого 1913 року.
Як повідомляла газета «Черниговское слово» 6 лютого 1913 року, напередодні «вновь выстроенное, на Владимирской улице, собственное здание отделений земельных банков» було оглянуте і прийняте комісією у складі членів Ради державного Селянського земельного банку, О. О. Гейнріхсена, Г. А. Стуарта, архітектора Імператорської Академії наук інженера О. В. Друкера в супроводі М. Д. Рудіна.
Архітектура будинку відзначається єдністю функціонального і художнього вирішення. Ця єдність вбачається насамперед у пластичній структурі плану і фасаду з використанням прямокутних, гранчастих і округлих форм, різноманітних за розмірами і формою віконних отворів, та матеріалів для оздоблення – звичайна цегла, полив’яний «кабанчик», шліфований і груботесаний граніт. Верхню зону фасаду прикрашали оригінальні орнаментальні композиції з майоліки.
Увінчувала загальну композицію будинку монументальна, квадратна у плані, вхідна вежа з шатровим верхом, вкритим лускополібним дахом зі спеціально виготовлених штампованих деталей.
Звернений головним фасадом на північний схід 2-3 поверховий, асиметричний за архітектурною композицією і у плані будинок, розташований з невеликим відступом від красної лінії неширокої вулички, що з’єднувала Шосейно-Шевченкову (нині – проспект Миру) і П’ятницьку вулиці, нагадував фігурну літеру «Е». По красній лінії перед фасадом будинку було влаштовано невисоку оригінальну огорожу модернового стилю.
Завдяки асиметричному розміщенню вхідної вежі, яка нагадувала оборонні вежі фортець і мала 3 яруси, при підході до будівлі виникає враження поступового наростання об’ємів і ускладнення їх форм.
Композицію головного фасаду з північно-східного боку вежі через площину стіни з 3-ма гранчастими вікнами другого поверху завершував широкий ризоліт з трапецієподібним балконом і гостроверхим трикутним фронтоном над широким віконним отвором коробчастої форми.
Між вежею і південним ризолітом органічно вписався головний об’єм будинку з великим операційним залом (нині тут розташований головний читальний зал бібліотеки). Оздоблені майоліками трикутні декоративні фронтони бокових ризолітів і вхідної вежі складають цілісне врівноважене художнє рішення, надаючи будинкові мальовничо – святкового вигляду.
Увесь об’єм будинку міцно тримає високий, облицьований світло-сірими гранітними плитами цокольний поверх із майоліковими прикрасами на фронтонах.
Ця ж єдність простежується і в інтер’єрі. Основним будівельним матеріалом при муруванні стін була високоякісна цегла місцевих цегелень. Перекриття приміщень виконані із застосуванням залізобетону і склепінчастих конструкцій із цегли.
Для оздоблення залів, крім високоякісного вапняного тиньку, використано і штучний мармур. Зокрема, у просторому парадному вестибюлі на перший – головний та другий поверхи ведуть широкі біломармурові сходи.
Допоміжні сходові приміщення влаштовано у кутових частинах будівлі з боку подвір’я. Широкі коридори з’єднували систему прямокутних приміщень. Останні були частково переплановані за радянських часів. Було переплановано і головний фасад. Широкі лучкові віконні пройми між вхідною вежею і південним ризолітом було поділено навпіл відповідно до того, як великі кімнати були поділені всередині на невеличкі кабінети.
У 1917–1926 роках тут розміщувався губземвідділ, з 1926 по 1932 рік – державний обласний історичний музей. З дня утворення Чернігівської області і до вересня 1941 року в цьому приміщенні знаходився обком КП(б)У. Тут розпочав функціонувати Чернігівський підпільний обком партії під керівництвом О. О. Федорова і М. М. Попудренка.
Під час окупації тут був розміщений штаб угорської військової частини.
Відступаючи, окупанти серед інших спалили й колишній будинок банку. Після його відбудови і часткового перепланування (загальна композиція і архітектура змін не зазнали) тут знову розмістився обласний комітет партії. Згодом, після спорудження нового приміщення-комплексу для обкому КПУ і будинку політосвіти сюди, з 1974 року переходить обласна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка.
Збільшення кількості друкованих видань, а відтак і зростання книжкових фондів бібліотеки вимагає створення додаткових площ для зберігання літератури та поліпшення умов роботи з користувачами.
Існує проект розширення і модернізації обласної бібліотеки з використанням вільної від забудови ділянки між південною частиною її будинку та 5-ти поверховим будинком (проспект Миру, 39). Саме тут із застосуванням перехідної галереї можна було б додатково побудувати 3-4 поверховий корпус із читальними залами, науковими кабінетами. А подвір’ї — сучасне книгосховище та необхідні допоміжні приміщення.
Це слід робити таким чином, щоб не порушити архітектурну цілісність і неповторність будинку, де нині знаходиться бібліотека, а також відновити усі першопочаткові деталі цієї будівлі, яка разом з розташованим на протилежному боці проспекту Миру будинком поліклініки складає єдиний архітектурний і просторовий комплекс і є одним із класичних зразків архітектури українського модерну початку 20 століття, що зберігся до наших днів.
- Духовна скарбниця краю (1877-2002) Вип. 1. Від громадської - до універсальної наукової бібліотеки : іст. нарис / [Л. В. Студьонова] ; Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. - Чернігів : [б. в.], 2002
- Невичерпне джерело знань : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з часу заснування Черніг. ОУНБ ім. В.Г. Короленка / Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [упоряд. Л. В. Феофілова]. - Чернігів : [б. в.], 2004
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка / Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [за ред. П. В. Грищенка]. - Чернігів : [б. в.], 2007