Користувач:Artem.komisarenko

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук



ru Русскийродной язык этого участника.
uk-4 Користувач володіє українською мовою майже як рідною.
en-1 This user is able to contribute in English at a basic level.

1,62 років Цей користувач в українській Вікіпедії вже 591 день (1 рік, 7 місяців, 12 днів)


Юзербокси[ред.ред. код]

Ліньки шукати юзербокси, тому буквами:

  • цей користувач дипломований спеціаліст з інформаційної безпеки
  • але працює програмістом
  • але в душі в нього залишилась любов до фізики, яку він кинув на екваторі
  • але віддає перевагу він статтям з української культури, бо технарського вже наївся, та й на роботі вистачає
  • більше часу цей користувач проводить у Вікіджерелах, бо там немає війн, зате є купа роботи

Побачите в мене русизми — виправляйте сміливо. Я подивлюся, спробую запам'ятати і більше так не робити. Заздалегідь перепрошую за незручності.

Теми[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

12/23 статей Михайло Якубович. Іслам в Україні. Історія і сучасність
3/6 статей про персоналії Ігор Чорновол. Компаративні фронтири. Світовий і вітчизняний вимір
дуже багато персоналій
нічого не зроблено...
Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник
6 статей зроблено
є ще велика тема...
Олег Філюк. Добування заліза в південно-руських землях IX-XIII ст.
56/400 сторінок оброблено Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв
35/100 сторінок
словникової частини
Ігор Мацієвський. Музичні інструменти гуцулів
100 сторінок Юрій Садловський. Словник футуризму
Юліус Вебер. Російська окупація Чернівців

Подорожі[ред.ред. код]

3 статті
фотки
Канів

Вікіпедія[ред.ред. код]

Вікіджерела[ред.ред. код]

Короктотривале TODO[ред.ред. код]

Куций шаблон ЕІУ

Диаграмма Нолана

Рігельман чи Ріґельман. Джерела до перейменування

http://ogultsi-school.edu.kh.ua/news/id/239 http://ogultsi-school.edu.kh.ua/Files/downloads/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B4i%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83-I.%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf http://www.history.org.ua/?termin=Korzh_O Корж Олександр Юхимович

ІЛЬНИЦЬКИЙ Лука Васильович (н. 1844 — р. см. невід.) — укр. громадський діяч ліберально-бурж. напряму, архівіст, видавець. Закінчив Київ. духовну семінарію. В 60-х рр. збирав укр. фольклор. У 1871—81 працював у Київ. центр. архіві давніх актів. Опублікував описи двох Житомир. гродських книг 17 ст. (1875, 1882). У 1873—76 — дійсний член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві. Мав у Києві книгарню укр. книги (до 1885). Належав до Київ. громади, разом з якою видав (1881) альманах "Луна", ряд творів укр. письменників. Розповсюджував укр. л-ру в Галичині і на Закарпатті. Згодом засланий до Сибіру.

František Jáchym Josef Яхім Франтішек (1811, Прахатіце, Чехія – 1871, Прага) – письменник і громадський діяч. Вчився в Будєйовіцах і в Празі. Після чотирирічних студій у семінарії відмовився стати священиком і зайнявся педа- гогічною роботою як домашній учитель у родині барона Мунде в Моравії. У 1837 р. переїхав до Львова, де працював на державній службі близько двадцяти років. Відомий своєю громадською діяльністю. Після від’їзду зі Львова К.В.Запа, Ф.Яхім був фактичним лідером чеської меншини. Підтримував тісні контакти з українськими культурними діячами. Цікавився фольклором та етнографією, написав розвідку про слов’янську міфологію. Високо оцінював просвітницьку діяльність діячів “Руської трійці”, з якими його єднали наукові інтереси: обмінювався з ними книгами, сповіщав про події в чеському політичному і куль- турному житті, листувався. У 1842 р. надрукував статтю “Малоросійські літератори”, в якій позитивно оцінив твори галицьких українців. Дав рекомендаційні листи членам української делеґації на Слов’янський з’їзд у Празі 1848 р., адресовані Ф.Палацькому і К.В.Запу. Своєю діяльністю сприяв поширенню серед че- ського суспільства інформації про українців і Україну

Виланд (Wieland), Христоф Мартин http://biograpedia.ru/node/633

Про сім'ю Панейко http://www.eli.org.ua/upload/iblock/835/magazine_file_2.pdf

Довготривале TODO[ред.ред. код]

  • Щось погано гугляться джерела по т. зв. хамаїлу (гамаїлу) литовських татар AKA рукопис Жевуського
  • Розширити статті про українські народні музичні інструменти (стрій, будова, деталі, традиційні екземпляри, сучасні, теорії еволюції та походження)
  • Рангоут якось в нас зовсім погано описано
  • Додати статтю про кобзарських цехмайстрів і відповідний шаблон і succession box, також головну статтю про кобзарські цехи (традиційні, сучасні)
  • Потрібна ще окрема стаття про нараду кобзарів в 1775
  • Наповнити статтю Кобзар обрядами, репертуаром
  • Знайти інформацію і додати статті:
  • А чи є якась усталена назва для явища дискримінації тих, хто перебував на окупованих територіях?
  • Дописати Добрий театр
  • Національна бібліографія України


Шпори[ред.ред. код]

 
{{не перекладено|Боровьонка|Боровьонка|ru|Боровёнка (Новгородская область)}}

{{Othernames|Шевченко}}

{{Письменник
| bgcolour 
| Ім'я                = Григорій Вакар
| Оригінал імені      = 
| Фото                = <!-- Example.jpg -->
| Ширина              = 
| Підпис              = 
| Ім'я при народженні = 
| Псевдоніми          = '''Гро Вакар''' або '''Ґро Вакар'''
| Дата народження     = [[1901]]
| Місце народження    = село [[Мирони (Балтський район)|Мирони]], зараз в [[Одеська область|Одеській області]]
| Дата смерті         = 3.11.1937
| Місце смерті        = урочище [[Сандармох]], Карелія
| Поховання           = розстрільні ями в урочище [[Сандармох]], Карелія
| Національність      = українець
| Громадянство        = {{RUSold}} →<br/>{{UNR}} →<br/>{{URS}}
| Alma mater          = [[Одеський державний аграрний університет|Одеський сільгоспінститут]]
| Мова творів         = українська
| Рід діяльності      = поет-футурист, письменник
| Роки активності     = сер. [[1920-ті|1920-х]] — [[1934]]
| Напрямок            = поет-футурист, письменник
| Жанр                = поезія, роман, оповідання, повісті
| Magnum opus         = 
| Премії              = 
| Нагороди            =  <!-- {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| Сайт                = 
| Автограф            = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки            = 
}}

'''Григорій Васильович Вакар''' (відомий під псевдонімом '''Ґро Вакар''' або '''Гро Вакар''', також '''Вакар''', також в документах фігурує помилкове '''Вокор''') (народився [[1901]] року в селі [[Мирони (Балтський район)|Мирони]], що нині в Балтському районі Одеської області — розстріляний {{дс|3|11|1937}} [за іншими данними — {{дс|27|10|1937}}] в Соловецькій тюрмі, [[Сандармох]], Карелія) — український письменник, автор антиколоніального роману «Поїзди підуть на Париж» ([[1932]]), поет-футурист. Репресований радянською владою.

#redirect [[Бажан Микола Платонович]]

{{В_планах}}

{{Edited}}

{{main|Назва статті}} <!-- Докладніше: -->

{{не перекладено|треба=Назва майбутньої статті в українській Вікіпедії|текст=Вигляд у статті|мова=Код мови ex Вікіпедії|є=Назва ex статті}}

{{не перекладено|Перекладена назва|Вигляд у статті|ex|Назва ex статті}} 

{{Стаття
 | прізвище            = 
 | ім'я                = 
 | посилання_на_автора = 
 | співавтори          = 
 | назва               = обов'язкова!
 | посилання           = 
 | формат              = 
 | паралельна назва    = 
 | паралельна назва посилання = 
 | відомості           = 
 | відповідальний      = 
 | видання             = 
 | тип                 = журнал, часопис тощо
 | видання посилання   = 
 | видання відповідальний = 
 | місце               = 
 | видавництво         = 
 | рік                 = 
 | місяць              = 
 | том                 = 
 | випуск              = 
 | номер               = 
 | сторінки            = 
 | серія               = 
 | issn                = 
 | isbn                = 
 | arxiv               = 
 | bibcode             = 
 | doi                 = 
 | pmid                = 
 | id                  = 
 | archiveurl          = 
 | archivedate         = 
 | дата_цитати         = 
 | мова                = 
 | ref                 = 
}}

Джерела[ред.ред. код]

*{{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = 
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = 
 |видавництво       = 
 |рік               = 
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}}
*{{книга
 |автор             = Яків Гордієнко
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Errare humanum est: 50 нарисів з українського примарознавства
 |оригінал          = 
 |посилання         = http://www.duliby.com.ua/naukovo-populyarna/istoriya/item/14-erarehumanumest50narysivzukrainskohoprymaroznavstva
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = [[Київ]]
 |видавництво       = [[Дуліби]]
 |рік               = [[2015]]
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 216
 |серія             = 
 |тираж             = 500
 |isbn              = 978-966-8910-88-3
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}}
*{{книга
 |автор             = Філюк О. В.<!--Олег Васильович-->
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Добування заліза в південно-руських землях IX-XIII ст. (за матеріалами комплексу пам'яток біля с. Колонщина Макарівського р-ну Київської обл.)
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = НАН України, Інститут археології. Відповідальний редактор — член-кореспондент НАН України [[Моця Олександр Петрович|О. П. Моця]]
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = ТОВ «Центр учбової літератури»
 |рік               = 2012
 |том               = 
 |сторінки          = 224
 |сторінок          = 304
 |серія             = 
 |тираж             = 500
 |isbn              = 978-611-01-0382-4
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}}
*{{книга
 |автор             = [[Яворницький Дмитро]]
 |заголовок         = Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом
 |відповідальний    = [[Дмитро Яворницький]] ; передм. та прим. О. Ю. Власова ; упоряд. О. О. Савчука
 |посилання         = http://savchook.com/books/yavornytsky-porogy/
 |видавництво       = [[Видавець Савчук О. О.]]
 |місце             = [[Харків]]
 |рік               = [[2016]]
 |сторінок          = 194
 |серія             = «Слобожанський світ». Випуск 9
 |isbn              = 978-966-2562-74-3
}}
*{{книга
 |автор             = Тері Мартин
 |заголовок         = Імперія національного вирівнювання. Нації та націоналізм у Радянському Союзі (1923—1939 роки)
 |оригінал          = The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923—1939
 |посилання         = 
 |відповідальний    = Пер. Сергій Вакуленко; Наук. ред. [[Кравченко Володимир Васильович|Володимир Кравченко]], Геннадій Єфіменко
 |місце             = [[Київ]]
 |видавництво       = [[Критика]]
 |рік               = [[2013]]
 |сторінок          = 638
 |isbn              = 978-966-8978-57-9
}}
*{{книга
 |автор             = [[Кушпет Володимир Григорович|Кушпет Володимир]]
 |заголовок         = [[Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.)|Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.): Наукове видання]]
 |місце             = Київ
 |видавництво       = Темпора
 |рік               = 2007
 |сторінок          = 592
 |тираж             = 2000
 |isbn              = 966-8201-18-3
}}
{{книга
 |автор             = [[Хоткевич Гнат Мартинович|Хоткевич Гнат]]
 |заголовок         = Музичні інструменти українського народу. Друга редакція
 |відповідальний    = [[Хоткевич Гнат Мартинович|Г. М. Хоткевич]] ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови [[Мацієвський Ігор Володимирович|І. В. Мацієвського]], [[Мішалов Віктор Юрійович|В. Ю. Мішалова]], [[Хай Михайло Йосипович|М. Й. Хая]]
 |посилання         = http://savchook.com/books/hotkevych-muzychni-instrumenty/
 |видавництво       = [[Видавець Савчук О. О.]]
 |місце             = [[Харків]]
 |рік               = [[2012]]
 |сторінок          = 512
 |серія             = «Слобожанський світ». Випуск 4
 |isbn              = 978-966-2562-29-3
}}
*{{книга
 |заголовок         = [[Українська авангардна поезія (1910 – 1930-ті роки)|Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки): Антологія]]
 |посилання         = http://www.smoloskyp.org.ua/main/1376--1910-1930-.html
 |відповідальний    = Упор. [[Коцарев Олег Олександрович|Олег Коцарев]], [[Стахівська Юлія Леонідівна|Юлія Стахівська]]; передм. [[Ільницький Олег Романович|Олега Ільницького]]
 |місце             = [[Київ]]
 |видавництво       = [[Смолоскип]]
 |рік               = [[2014]]
 |сторінок          = 816
 |isbn              = 978-966-2164-71-8
}}
*{{книга
|автор       = Катерина Диса
|заголовок   = Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століть
|посилання   = http://krytyka.com/ua/reviews/istoriya-z-vidmamy-sudy-pro-chary-v-ukrayinskykh-voievodstvakh-rechi-pospolytoyi-xvii-xviii
|місце       = [[Київ]]
|видавництво = [[Критика (видавництво)|Критика]]
|рік         = [[2008]]
|сторінок    = 302
|серія       = Критичні студії
|тираж       = 2500
|isbn        = 966-8978-19-6
}}
{{книга
 |автор             = [[Михайло Якубович]]
 |заголовок         = Іслам в Україні: історія і сучасність
 |місце             = [[Вінниця]]
 |видавництво       = ТОВ „Нілан-ЛТД“
 |рік               = 2016
 |сторінок          = 264
 |серія             = Бібліотека ісламознавства
 |тираж             = 1000
 |isbn              = 978-966-924-218-1
}}

Юзербокси[ред.ред. код]