Користувач:Demchuk.oksana/Чернетка
Афіксóїд ((лат. affixus — прикріплений, причеплений, «оїд» - грец. «вид, вигляд» - подібний до чогось)— проміжна морфема, частина складного або складноскороч. слова, здебільшого співвідносна з повнозначним словом чи основою, яка повторюється з тим самим значенням у ряді слів і наближається за словотв.функціями до афіксів.
Функціональна і семантична близькість[ред. | ред. код]
Функціональна і семантична близькість афіксів та афіксоїдів дає їм змогу утворювати синонімічні, часто еквівалентні слова. Паралелізм цих утворень найбільше виявляється серед іменників (бавовнороб — бавовняр), менше серед прикметників (кривоногий — кривий) і рідко серед дієслів (животворити – оживляти).
+Серед афіксоїдів багато запозичених коренів. У них, як і в питомих афіксоїдах, різний ступінь афіксоїдності. Незапозичені корені- афіксоїди активізують здебільшого одну певну позицію у слові (першу або останню), особливо це характерне для еліптичних основ. Так, -нос (від носити), -мір (від міряти) стоять у складному слові тільки в останній позиції.[1]
Позиція афіксоїдів[ред. | ред. код]
Афіксоїди можуть перебувати в різній афіксальній позиції: афіксоїди перед коренем – це префіксоїди, після кореня – суфіксоїди.
- Суфіксоїди – кореневі морфеми, які стоять у постпозиції щодо кореня і функціонально та семантично співвідносні з суфіксами: -вар-, -коп-, -лам-, -лов-, -мір-, -мет-, -різ-, -роб-, -хід- ( каш-о-вар-ᴓ-ᴓ, криг-о-лам-ᴓ-ᴓ)
- Префіксоїди – кореневі морфеми, які стоять у препозиції щодо кореня і функціонально та семантично співвідносні з префіксами: авіа-, агро-, біо-, макро-, міні-, пан-, полі- (авіа-база, агро-фірма, пол`і-вітаміни).
До складу афіксоїдів зараховують і власне українські, й іншомовні кореневі морфеми (та основи). З-поміж префіксоїдів переважають іншомовні, з-поміж суфіксоїдів – власне українські. Власне укр. префіксоїди все-, напів-, пів-, першо- (всепрощення [все-прошчен`н`а], напів-офіційний) Іншомовні префіксоїди: аван-, авіа-, агро-, ендо-, енто-, кваз`і-, мега-, обер-… (аван-зал-ᴓ, авіа-диспетчер- ᴓ, ендо-кринний, обер-прокурор-ᴓ)
Аналізуємо як звичайні корені. [2]
Думка дослідників:[ред. | ред. код]
К.Г.Городенська, досліджуючи префіксоїди, відзначила тенденцію до розвитку префіксоїдів із самостійних коренів на матеріалі питомих українських основ. У функції префіксоїдів, за спостереженням дослідниці, найчастіше вживаються слова з кількісно-оцінним значенням, серед яких прислівники мало, багато, високо, низько, загально, іменники пів-, напів-, займенники все, сам та ін. К.Г.Городенська зазначила, що питомі українські префіксоїди так само, як і запозичені, не досягають рівня абстрагованості значень префіксів, тому що співвідносяться в мові з повнозначними словами.
З.М.Осипенко вважає, що “розвиток префіксоїдів у сучасних східнослов’янських мовах, зокрема в українській, – дуже активний словотвірний процес”. На думку авторки, дедалі активніше використовуються морфеми слов’янського походження водо-, тепло-,скло-, світло– і под. Також зазначила, що синтаксична залежність між компонентами вихідного словосполучення тут переважно атрибутивна, тому й кожну з основ-префіксоїдів слід кваліфікувати як прикметникову, хоч у ії складі власне прикметникові показники й не зберігаються[3]
Найпоширеніші префіксоїди:[4][ред. | ред. код]
- Мікро- : а) використовується в значенні "малий": мікровúбух; б) пов'язаний з вивченням дуже малих предметів, величин: мікроаналіз, мікрогеометрія.
- Міні- (скорочення від лат, minimalis) : найменший серед чогось, найменший з можливих : міні-вен, міні-вірш, міні-маркет і тд.
- Мега- : (позначає "великий", "грандіозний", "велетенський"): мегаталант, мегаперевезення, мегашоу..
- Нано- (позначає 10-9 або ж одна мільйонна частинка): нанометр, нанотехнології, нанорозмір...
- Полі- (від гр.πολύς - численний) : поліетнічність, полімери,політравма, політехнічний...
- Моно- (від гр. μόvος - один, єдиний): монохромний, мономовний, моновистава...
- Бі- (від лат. bis- двічі): білінгвізм, біполярність, бікультуральність...
- Теле- (від гр. τήλε- далеко): телевізор, телекамера, телепортація..
- Кіно- (від гр. κιvέω- рухаю): кіноматографія, кіногламур...
- Медіа- (від англ. media- засоби, способи): медіафайл, медіасенсація, медіапродукт.
В українському мовознавстві питання префікоїдів у своїх працях порушував і І.І.Ковалик. Автор зауважив, що кількість префіксів, очевидно, дедалі зростатиме за рахунок префіксоїдів. На думку автора, до поширених у сучасній українській мові префіксоїдів належать нечисленні власне українські все-, напів-, першо-, пів- (всеозброення, всепрощення; напівжебрак, напівзабуття, напівземлянка; першодрук, першоелемент, першооснова, першотвір; півбарка, півбаркас, піввагон, піввзвод та ін.). В.М.Русанівський в згаданій праці до поширених українських префіксоїдів зарахував префіксоїди все- (всенародний, вселюдський, всемогутній, всеперемагаючий), загально- (загальновизнаний, загальноармійський, загальновживаний, загальнозаводський), мало- (малоавторитетний, маловідомий, маловтішний, малоговіркий, малопомітний), навколо- (навколомісячний, навколопланетний, навколоосвітній, навколосерцевий), напів- (напіввовняний, напівкристалічний, напівглухий), пів- ( півгнилий, півживий, півметровий), після- ( післяопераційний, післяльодовиковий,післяполудневий), проти- (протигазовий, протигромадський, протидержавний, протиепідемічний). Існує думка , що власне українські префіксоїди нечисленні. Це потребує уточнення, оскільки “Інверсійний словник української мови’’ нараховує понад 210 одиниць: високо-, військово-, вітро-, внутріш- ньо-, водо-, горе-, дерево-, дрібно-, західно-, звуко-, ліво-, лісо-, мало-, паро-, першо-, сніго-, срібло-, твердо- та ін. У “Граматиці української мови” виділено питомі префіксоїди як навколо-, першо-, після-, проти-. До питомих українських суфіксоїдів автори “Морфеміки української мови” зарахували -вод, -вар, -роб та інші, які представляють аргументи зі значенням діяча та знаряддя, пор.: коновод – той, хто розводить, вирощує коней, аналогічно звіровод, рибовод, свиновод; маслороб – той, хто виготовляє масло; аналогічно винороб; борошновоз – те, за допомогою чого перевозять борошно, аналогічно молоковоз та інші. У названій «Граматиці української мови» зафіксовано також суфіксоїди -дар (хлібодар, сонцедар), -знавець (мовознавець, сходознавець).
На сучасному етапі розвитку сучасної української літературної мови суфіксоїдні компоненти досліджувала Є.А.Карпіловська. Її наукові праці є важливим здобутком у вивченні суфіксоїдів сучасної української мови. Варто зауважити, що основну увагу авторка приділила дослідженню іншомовних суфіксоїдів, оскільки вони становлять більшу кількість, ніж питомі суфіксоїди. Слушною є думка дослідниці про те, що нові ресурси українського словотворення, які набувають активності, відповідають передусім на потребу в аспектуалізації нових і вже відомих понять. Є.А.Карпіловська зазначила, що нові основи-префіксоїди біля- (білявладний), довкола- (довколанауковий) не лише поповнили групу засобів для означення перебування поблизу когось, чогось, а й посилили оцінний (переважно негативний) заряд таких прикметників. На її думку, вони підтримали вже наявну в цій групі ресурсів тенденцію до семантико-функціональної диференціації засобів словотворення. До активних нових ресурсів дослідниця відносить і вже відомі основи у функції суфіксоїдів -структура (держструктура, бізнес-структура, медіа-структура), - простір (інтернет-простір, кінопростір, медіапростір), -залежний (інтернет-залежний, наркозалежний, політзалежний)
Література:[ред. | ред. код]
https://studfile.net/preview/2425929/page:3/
https://studfile.net/preview/5768746/page:12/
https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-2017/paper/download/2174/1668
- ↑ Поняття афіксоїдів в українській мові.
- ↑ Афіксоїди як морфеми перехідного типу.
- ↑ Кухарчук Г. В,. Найуживаніші афіксоїди сучасної української мови: статус і функціонування (укр.) .
- ↑ Іваннікова, Наталя. Словотвірна активність запозичених препозитивних лексико-морфем в українській мові новітнього періоду (PDF).