Користувач:Denyss/Work in progress:Наркіс
Нарци́с (грец. Νάρκισσος; Наркіс) — у давньогрецькій міфології син річкового бога Кефіса й наяди Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.
У переносному значенні — самозакохана людина.
Міф про Нарциса є догрецьким міфом, який набув популяності у Давній Греції як етіологічний міф, що пояснює появу популярної місцевої квітки.
Ім'я Нарцис напряму пов'язане з грецькими словами ναρκάω (наркао) – цепеніти, νάρκη (нарке) – сон, νάρκωσις (наркосіс) – зацепеніння, ναρκωτικός (наркотікос) – приголомшуючий. Від цього ж грецького кореню походять терміни «наркоз», «наркотик» тощо (що має неабияке значення для деяких філософських трактувань значення міфу).
Нехтував усіх дівчат, які в нього закохувалися. Богиня Немесіда, караючи Н. за пиху, призвела до того, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Н. виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфа, боги покарали Н. за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.
Закарпатська легенда пов'язує події цього давньогрецького міфу з появою славнозвісної Долини нарцисів біля м. Хуст.
Міф про Н. опрацював Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфа створили опери Ф. Каваллі, А. Скарлатті, Х.-В. Глюк; П. Кальдерон написав драму.
Герман Гессе. Нарцисс и Гольдмунд.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.