Користувач:Edik.lyashenko/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реформа місцевої влади в Україні з 2014 р[ред. | ред. код]

Реформа місцевої влади в Україні з 2014 р — це реформа місцевого самоврядування та місцевої державної влади, метою якої є покращення громадянам їхнього життєвого середовища, також надання якісних та доступних публічних послуг, узгодження інтересів держави та територіальних громад.
Реформа передбачає передачу повноважень та фінансових ресурсів від органів державної влади — органам місцевого самоврядування, а також утворення виконавчих органів місцевого самоврядування — громади.
Відповідальний за реформу — Геннадій Зубко
Ця реформа передбачена Стратегією сталого розвитку «Україна— 2020»

Передумови[ред. | ред. код]

В Україні Конституцією закладено засади місцевого самоврядування, прийнято нормативно-правові акти які створюють правові та фінансові основи діяльності МС, але розвиток фактично зупинився. Територіальні громади дуже подрібнені та слабо фінансовані, тому вони стали не спроможними до виконання всіх повноважень МС.
Система місцевого самоврядування в Україні не відповідає потребам суспільства. Місцеве самоврядування не спрямоване на здійснення його головного завдання— створення та підтримку відповідного життєвого середовища, необхідного для розвитку людини, надання мешканцям якісних та доступних публічних послуг.

Цілі реформи[ред. | ред. код]

  • Передача повноважень від державної влади до органів місцевого самоврядування;
  • Наближення до місць проживання жителів послуг адміністративного, соціального та комунального типів;
  • Перерозподіл доходів та прав з державного до місцевих бюджетів, визначати місцеві податки і збори, отримання доступу до міжнародних кредитів;
  • Надання ресурсів громадам для якісного забезпечення системи послуг.

Завдання передбачені Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні[ред. | ред. код]

  1. Забезпечення доступності та якості публічних послуг.
    Суттю цього завдання є забезпечення територіальної доступності, відкритість інформації про публічні послуги, порядок та умови, професійності надання.
    Також має бути належна матеріало-технічна база, тобто органи місцевого самоврядування повинні мати у своєму розпорядженні приміщення та інфраструктуру.
  2. Досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.
    Органам місцевого самоврядування базового рівня надаються повноваження відповідно до їх кадрового, фінансового, інфраструктурного потенціалу та ресурсів на новій територіальній основі.
    Повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня:
    • Забезпечення місцевого економічного розвитку (покращення умов підприємництва)
    • Забезпечення розвитку місцевої інфраструктури (доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання та інш.)
    • Забезпечення вирішення питань забудови території (надання дозволів на будівництво, відведення земельних ділянок)
    • Забезпечення благоустрою території
    • Забезпечення утримань вулиць і доріг
    • Надання громадської безпеки
    Структурні підрозділи територіальних органів центральних органів виконавчої влади на базовому рівні надаватимуть послуги:
    • Санітарно- епідеміологічний захист
    • Казначейське обслуговування
    • Соціальний захист населення
    • Реєстрація актів цивільного стану
    Повноваження органів місцевого самоврядування районного рівня:
    • Надання медичних послуг вторинного рівня
    • Виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю
    Повноваження органів місцевого самоврядування обласного рівня:
    • Охорона навколишнього природного середовища
    • Розвиток культури, спорту та туризму
    • Надання високоспеціалізованої медичної допомоги
  3. Створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування повноважень.
    Надання трансфертів з державного бюджету безпосередньо кожному місцевому бюджету.
    Закріплення за місцевими бюджетами частини коштів, що надходять від сплати податку на прибуток новостворених юридичних осіб, протягом п’яти років віддати інвестування в юридичну особу.
    Надання органам місцевого самоврядування права регулювати ставки місцевих податків і зборів.
    Підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів.
    Залучення населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм прямого народовладдя.
    Надання загальним зборам громадян права ініціювати позачергове звітування посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою.
    Забезпечення права територіальних громад на місцевий референдум.

Зміни законодавства у зв'язку з реформою[ред. | ред. код]

Зміни до Конституції[ред. | ред. код]

Реформою передбачаються зміни до Конституції України, а саме:
  • Створення трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою.
У статті 133 чітко визначені: регіони, райони, громади(село, селище, місто).
  • Утворення виконавчих органів районними та обласними радами
У статті 140 передбачено утворення виконавчих органів районними та обласними радами.
  • Порядок формування виконавчих органів
У статті 141 пропонується обирати обласними та районними радами голів відповідних рад, які очолюють та формують їх виконавчі комітети.
  • Матеріальна та фінансова основа
У статті 142 закріплюється право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків, обсяг фінансів має відповідати їх повноваженням, компенсація державою органам місцевого самоврядування витрат, що виникли внаслідок рішень органів державної влади.
  • Розмежування повноважень
У статті 143 визначено розмежування повноважень органів місцевого самоврядування.
  • Голови місцевих державних представництв
У статті 118 замість місцевих держадміністрацій вводиться поняття голів державних представництв.
  • Повноваження голів районних та обласних державних представництв
У статті 119 визначені повноваження голів державних представництв.
У статті 85 вилучаються повноваження.

Підготовка законодавчих актів у розвиток реформи[ред. | ред. код]

  • Закон України про місцеве самоврядування
  • Закон України про співробітництво територіальних громад
  • Закон України про добровільне об'єднання територіальних громад
  • Закон України про місцеві державні представництва
  • Зміни до Бюджетного кодексу України
  • Зміни до Податкового кодексу України

Реформа системи міжбюджетних відносин[ред. | ред. код]

Підготовлена міністерством фінансів полягає у побудові моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів, а також нових підходів у взаємовідносинах державного бюджету та місцевих бюджетів. Дана реформа покликана вирішити ряд актуальних питань які накопичувались продовж останніх років.

Основними напрямками данної реформи є:
  1. Надання бюджетної самостійності місцевим бюджетам, а також їх фінансової незалежності. Місцеві бюджети мають право затверджуватися незалежно від затвердження державного бюджету.
  2. Запровадження нової трансферної політики. Головними розпорядниками коштів даних трасфертів передбачені відповідні галузеві міністерства (Міністерство освіти та науки, Міністерство охорони здоров'я). Такі зміни дають можливість нести солідарну відповідальність місцевих органів влади і центральних органів виконавчої влади за здійснення та реалізацію політики в даних галузях.
  3. Децентралізація видаткових повноважень.
  4. Перехід від 3-х ступеневої до 2-х ступеневої бюджетної моделі. Громади наділятимуться повноваженнями міст обласного значення, а саме не матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

Хід реформи[ред. | ред. код]

У 2014 році створена Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні .

З 2014—2015 роки були схвалені Закони України:
  • Про співробітництво територіальних громад (17 червня 2014)
  • Про добровільне об'єднання територіальних громад (5 лютого 2015)
  • Про засади державної регіональної політики (5 лютого 2015)
  • Щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю (9 квітня 2015)

З 2014—2015 роки були схвалені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів.

Створено територіальну основу реформу, а саме:
  • Затверджено методику формування спроможних громад
  • Утворено офіси реформ у 24 областях
  • Розроблено перспективні плани у 24 областях, 22 з них затверджено облрадами та 19 з них — Кабінетом Міністрів України
  • Створено фінансово-економічні засади розвитку територій
  • Проведено децентралізацію фінансових ресурсів, реформовано міжбюджетні відносини та податкове законодавство

Створено 793 добровільно об'єднані громади. 159 об'єднаних територіальних громад в яких проведено перші вибори та обрано депутатів. Проведено фінансову та бюджетну децентралізацію— громадам надано додаткові фінансові ресурси, а саме: доходи місцевих бюджетів підвищилися на 42,5 (з 56,2 млдр. грн. до 80 млдр. грн).

Створено прозорий механізм відбору та фінансування проектів регіонального розвитку, а саме:
  • Бюджетний кодекс— розподіл коштів відповідно до чисельності населення
  • Створено регіональні комісії для відбору проектів на конкурсній основі
  • Створено он-лайн трансляції засідань регіональної комісії
  • Створена міжвідомча комісія, яка перевіряє на відповідність проектів вимогам законодавства.
  • Створена он-лайн платформа — відкритий ресурс, де розміщена вся інформація про регіональні проекти

Плани[ред. | ред. код]

Схвалити зміни до Конституції України в частині децентралізації, реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Також після схвалення змін до Конституції затвердити Закони України «про місцеве самоврядування в Україні», «про префектів», «про адміністративно-територіальний устрій»


Запровадження територіально-орієнтованого підходу в регіональному розвитку:

  • реорганізація органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на новій територіальній основі
  • проведення місцевих виборів з урахуванням реформованої системи органів місцевого самоврядування


Сформувати спроможні територіальні громади:

  • Сприяти утворенню добровільно об'єднаних громад та формування їх органів
  • Забезпечити державну підтримку об'єднаних територіальних громад (методичну, ресурсну)