Користувач:Putsentela/Чернетка

ПУЦЕНТЕЛА ОРЕСТ МИРОСЛАВОВИЧ (1982 р.н., с. Лисовичі, Україна) – скрипковий майстер, теоретик скрипкобудування, дизайнер-винахідник, співзасновник скрипкової майстерні «Putsentelas Violin Studio» (2003 р.), автор першого україномовного (на даний час єдиного) навчального посібника зі скрипкобудування «Скрипкова майстерня: теорія та практика скрипкобудування» (2011 р.), скрипковий майстер-художник вищої категорії (за рішенням кваліфікаційної комісії Національної Всеукраїнської Музичної Спілки (2012 р.), член Національної Всеукраїнської музичної спілки (НВМС, з 2012 р.), член Асоціації майстрів художників смичкових інструментів України (з 2012 р.), член Спілки музикантів України (з 2014 р.), член Скрипкового товариства Америки «Violin Society of America» (VSA, з 2016 р.). З 2008 року надає консультації та проводить експертну діяльність з оцінки струнно-смичкових інструментів на громадських засадах, модерує інтернет-платформи у сфері творчого зацікавлення.

Коротка біографічна довідка:

Пуцентела Орест народився 27 грудня 1982 року в с. Лисовичі, Стрийського району, Львівської області, Україна. Батько – Пуцентела Мирослав Степанович (1953 р. н.) – Лауреат премії ім. П. Чайковського, Заслужений діяч мистецтв України у сфері скрипкобудування, диригент, скрипаль/альтист, викладач. Мати – Пуцентела Наталія Орестівна (1956 р.н.) – скрипкова майстриня, віолончелістка, викладачка. Одружений. Виховує сина та доньку. Дружина – Гриців Наталія Миколаївна (1983 р.н.) – доктор філософії, перекладознавець, викладач англійської мови та перекладу. Син – Пуцентела Дем’ян Орестович (2006 р.н.), донька – Пуцентела Домініка Орестівна (2011 р.н.). Мешкає і працює у Львові. Професійно займається скрипковим ремеслом з 2007 р. З 2012 р. також працює скрипковим майстром, майстром-регулювальником смичкових інструментів у Львівській обласній філармонії.

Зачатки професійної діяльності:

З 1994 р. починає переймати ремесло скрипкобудування у батька –ПУЦЕНТЕЛИ МИРОСЛАВА СТЕПАНОВИЧА. Як скрипковий майстер-початківець 1996 р. приймає участь у конкурсі скрипкових майстрів ім. Г. Венявського у Польщі. Паралельно зі скрипкобудівною діяльністю освоює гру на фортепіано: протягом 1989 – 1997 рр. навчається у студії при Дрогобицькому музичному училищі по класу фортепіано у класі Гервазюк Галини Андріївни. В період 1999 – 2006 рр. – піаніст у рок-гуртах «Кома», «Бензольне кільце» та «Ніка». Приймає участь у записі восьми авторських пісень у складі гуртів. Протягом 1994 – 2001 рр. як учасник камерного оркестру «Оркестр української класичної та фольклорної музики» гастролює Україною та країнами Європи (Англія, Німеччина, Італія, Польща). Без відриву від скрипкарства навчається у Малій академії наук при ЛНУ ім. Франка на відділенні «правознавство» (1997 – 1998 рр.), у Львівському національному університеті імені Івана Франка (1999 – 2005 рр.; отримав диплом спеціаліста за фахом «Переклад». Перекладач з англійської мови. Викладач перекладу і англійської мови). Протягом 2004 – 2008 рр. навчається в Інституті післядипломної освіти при Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримує дипломи за спеціальностями «Облік та Аудит» і «Міжнародне Право». Здобувши освіту шукає себе в інших галузях (маркетинг, менеджмент, тощо). Проте згодом іде за покликом серця і зосереджується винятково на скрипкобудівничій справі. Утверджується у галузі 2003 року поряд із започаткуванням у м. Львові творчої студії скрипкобудування «Скрипкова майстерня Пецентел» : : «Putsentelas Violin Studio» (разом з батьками Мирославом та Наталією Пуцентелами). З 2007 р. займається скрипкобудуванням на професійному рівні. У тому ж році отримує грамоту 2-го туру за альт на V Міжнародному конкурсі скрипкових майстрів ім. П.І.Чайковського в Москві, Росія. У грудні 2007 року отримує диплом учасника Фестивалю скрипкобудування «МАЕСТРО» в Києві, Україна. У 2009 році отримує диплом 2-го туру на Міжнародному конкурсі скрипкових майстрів ім. А. Страдіварі в м. Кремоні, Італія. Дві скрипки О. Пуцентели долучаються до спільного новаторського проекту 2011 – 2016 рр. «Колекція струнно-смичкових інструментів майстерні Пуцентел для Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», де усі учасники оркестру гастролюють винятково на інструментах майстрів родинної майстерні Пуцентел. Станом на 2017 рік О. Пуцентела створив та реалізував понад 77 струнно-смичкових інструментів, з них 35 скрипок за власною моделлю. Ці інструменти знайшли своїх шанувальників в Україні та за кордоном: Богачек З. (США), Богачек Н. (США), Керкеда Х. (Іспанія), Фулєр Дж. (США), Духнич І. (Швейцарія-Україна), Кім Дж. (США), Боровський Е. (США), Лін Дж. (США), Блаженніший Святослав Шевчук (Україна), Тітяєв П. (Україна) та інші.

Стильові ознаки інструментів О. Пуцентели:

У виготовленні інструментів користується деревиною у відповідності до класичних канонів у скрипкобудуванні – явором та смерекою. Для виготовлення нижньої деки, голови та боковин використовує Карпатський або Альпійський явір, а для верхньої деки, пружини, кльоців та обручників – Карпатську або Альпійську смереку. Столярні роботи відзначаються точністю, акуратністю у всіх стилістичних елементах інструментів з наділеною готичною різкістю у найкращих традиціях сучасної Кремонської школи скрипкобудування. Лак прозорий, на спиртовій або терпентиновій основі червоно-коричневий, золотисто-коричневий. До 2013 р. лаковий покрив інструментів виконаний у сучасному стилі, після 2013 р. – в старовинному стилі «antique». Звукова характеристика відзначається барвистістю тембру, інструменти легко відповідають на дотик смичка, надзвичайно динамічні, голосні з тяжінням до притаманного «темного» відтінку звукової палітри.

Творчі напрацювання:

У період 2008 – 2011 рр. активно розробляє власну теорію побудови скрипок, альтів та віолончелей. Проектує: 8 моделей скрипок 4/4; 1 модель скрипки 3/4; 1 модель скрипки 1/8; 5 моделей альтів: 380 мм, 390мм, 400мм, 410 мм, 420 мм; 1 модель віолончелі 4/4 відповідно до власної теорії моделювання струнно-смичкових інструментів. У 2011 р. отримує схвальний відгук на зазначену модель скрипки від президента Асоціації Італійських скрипкових майстрів міжнародної групи Дж. Б. Морассі. У 2011 р. видає навчальний посібник зі скрипкобудування: Пуцентела О. М. Скрипкова майстерня: теорія та практика скрипкобудування: [навчальний посібник] / Пуцентела О.М.: В-во "СПОЛОМ", 2011. – 192 с. У межах роботи Х Міжнародних педагогічно-мистецьких читань пам’яті професора О.П. Рудницької (м. Київ, 2012 р.) відбувається фахове обговорення посібника, під час якого автор отримує нагороду у номінації: «Навчально-методична праця з проблем педагогічної і мистецької освіти» від Національної академії педагогічних наук України й Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих. Посібник охоплює всі етапи побудови смичкових інструментів від викреслювання моделі до нанесення лаку. Подано поради щодо вибору інструментів відповідно до градацій якості та способу виробництва, охоплено специфіку догляду та обслуговування за ними. Сформовано лексичну базу галузі скрипкобудування, що сприятиме її розповсюдженню серед людей, сфера діяльності яких дотична до даної тематики. Видання розраховане передусім на викладачів, студентів оркестрових факультетів та професійних виконавців, а також усіх тих, кого може зацікавити скрипкобудування як творчий процес. Теоретичні обґрунтування авторського скрипкового коду на основі стародавнього числа Pi 3,142857… О. Пуцентела також представив англійською та італійською мовами 2013 р. у статті під назвою «Numeri di codici del violin» (Числовий код скрипки), яку уміщено у перший випуск журналу «Liuteria, musica e cultura: organo ufficiale dell’Associazione Liutaria Italiana» за 2013 рік. Поряд зі столярними роботами та декоративно-виробничим мистецтвом у стінах майстерні, О. Пуцентела спрямовує свою діяльність на популяризацію скрипкарства для широкої аудиторії. З цією метою він приймає участь у телепередачах: «Феномен України: Творці української скрипки» (Частина І), програмі СМС ТРК Львів, ТСН телеканалу 1+1 тощо; дає інтерв’ю у пресі: газеті «Голос народу» (2016 р.), газеті «ЛеоПоліс» (2010 р.), газеті «Львівська Пошта» (2011 р.), газеті «Взгляд» (2013 р.), газеті «День» (2009 р.), «Львівській Газеті» (2009 р.), «Газеті Шувар Сихів-інфо» (2007 р.), газеті «Вголос» (2014 р.). Його діяльність висвітлено у журналі «Животоки», журналі «Дзвін» (2015 р.), журналі «Panorama» (2015 р.), Віснику Прикар¬патського університету. Мистецтвознавство (2013 р.), нау¬ковому віснику Музичне мистецтво і культура (2010 р.) та ін. О. Пуцентела популяризує скрипкарство в інтернет просторі (The Art of Violin Design), приймає участь у місцевих та міжнародних виставках. Огляд діяльності майстра О. Пуцентели висвітлено у межах дисертаційного дослідження «Львівське струнно-смичкове виконавство та педагогіка як полікультурний феномен» аспіранта Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка – Р. Солтиса. Зокрема, у аналітичній розвідці дисертанта «Діяльність скрипкових майстрів Putsentelas Violin Studio з позиції полікультурних традицій скрипкобудівництва та струнно-смичкового виконавства сучасності» (2011 р.).

Супутня діяльність:

О. Пуцентела безперервно розширює діапазон творчих зацікавлень та експериментує з дизайном, модифікує і адаптує елементи монтування струнно-смичкових інструментів з наміром вдовольнити горизонт сподівання сучасного музиканта. Скажімо, у 2013 р. на замовлення концертмейстера Львівського симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії групи віолончелей Дениса Литвиненка дизайнує та створює першу авторську модель підставки для віолончельного шпиля. Майстер продовжує цей творчий проект і отримані результати сприяють створенню другої авторської моделі підставки для віолончельного шпиля «Resonance Wooden Pin Stopper for Cello» (проходить процедуру патентування), яку розроблено і технічно обґрунтовано для конкурсу творчих проектів Tarisio Trust 2015 – однойменного міжнародного аукціонного дому «Tarisio» (Лондон, Великобританія). У 2016 р. на запит музиканта Центру виконавських мистецтв Дж. Ф. Кенеді, скрипаля-віртуоза Зіно Богачека (США) модифікує підгрифники Hill та Round. Тобто, у наслідок творчих експериментів та пошуків, проектує ряд «пустотілих підгрифників» (у процесі патентування) для скрипок, альтів, віолончелей та контрабасів, які протягом року проходять успішну виконавську апробацію музикантами Іспанії, Швейцарії, США та України.

== Джерела ==:

1. Вайцнер М. Українські скрипки – на світовій сцені [Текст] : / М. Вайцнер // Дзвін. – 2015. – № 6. – С. 116–120.

2. Солтис Р. Діяльність скрипкових майстрів “Putsentelas Violin Studio” з позицій полікультурних традицій скрипко будівництва та струнно-смичкового виконавства сучасності / Роман Солтис // Вісник Прикар-патського університету. Мистецтвознавство. – Вип. 21–22. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 371–376.

3. Кияновська Л. Концерт для інструментів та їх майстра // Газета Львівська Пошта. – 8 лютого, 2011 року, № 14 (1046) – С. 9.

4. Герман Д. History of the violin [Тайна народження скрипки]: [англ., укр.] // Журнал Panorama : жовтень. – 2015. – С. 94 – 103.

5. Бабій О. Майстри скрипкових душ // Газета День. – 17 жовтня 2009 р. – №187.

6. Бобкова С. «Львівський Страдіварі» // Газета ЛеоПоліс. – 17 червня 2010 р. – С. 5

7. Грицюк С. Львівський майстер прагне перевершити Страдіварі своїми «космічними інструментами» // [телерепортаж] – 1+1 [Випуск ТСН]. - 21 квітня 2014 р.

8. Романів Н. Юлія Курилишин: «У вирі мистецького життя» // Культурно-просвітницький вісник «Животоки». – 2012. – №3 – 4 (56 – 57). – С. 1 – 5.

9. Зеленська Т. Сергій Бурко: Місія «Віртуозів Львова» – представляти Україну в Європі // Газета «Вголос». – 26 листопада 2014 р.

10. Putsentelas Violin Studio [офіційна сторінка]. Режим доступу: http://putsentelas.com