Користувач:Vikysia. .kysia/Енн Хатауей (дружина Шекспіра)

Vikysia. .kysia/Енн Хатауей
Народилася	1556(1556) Шоттері, Стретфорд-на-Ейвоні, Йоркшир
Померла	6 серпня 1623(1623-08-06)
Поховання	Стретфорд-на-Ейвоні, Йоркшир, Англія
Батько	Річард Хетеуей
У шлюбі з	Вільям Шекспір
Діти	Хемнет Шекспір, Сюзанна Холл, Джудіт Куїні

|Країна=

Енн (Анна) Хатауей (англ. Anne Hathaway в заміжжі Енн Шекспір Anne Shakespeare 1 555 або 1556 - 6 серпня 1623 ) - дружина Вільяма Шекспіра . В даний час про Енн Хатауей є мало відомостей.

Біографія

У колишньому селі Шоттері Shottery ), нині в межах Стретфорда, показують « будинок Енн Хатауей » (досить багатий на той час будинок з садом), до 1846 року належав нащадкам її брата. Вважається, що в цьому будинку вона народилася і виросла, проте це може бути і легендою. З 1890 року в будинку Анни Хатауей знаходиться музей, в саду якого встановлені скульптури на сюжети шекспірівських творів.

Відомо, що Вільям і Енн одружилися в листопаді 1582 року, коли йому було 18 років, а їй - 26. У парафіянській книзі єпископа Вустерського зберігся запис від 28 листопада 1582 року із дорученням двох свідків про законність шлюбу між Шекспіром і Хатауей. У момент шлюбу Енн була вагітна старшою дочкою Сюзанною, яка народилася в 1583 році (запис про хрещення 26 травня того ж року). У 1585 році Енн народила Вільяму близнюків - Хемнета і Джудіт. Син Хемнет помер в 11-річному віці в 1596 році, а обидві дочки пережили батька, як і сама Енн пережила чоловіка.

У період з 1586 по 1613 рік Шекспір жив в Лондоні, дружина його залишилася в Стретфорді, лише останні три роки вони знову провели разом. У свій заповіт Шекспір включив знамените розпорядження залишити дружині друге за якістю ліжко і усі речі.

Енн Шекспір прожила у вдівстві сім років і померла 6 серпня 1623 року.

Сонет 145

Всі інші відомості про неї гіпотетичні. Наприклад, разповсюджено пропозицію, що в шекспірівському сонеті 145 слова «I hate» from hate away she threw / And saved my life — каламбурно приховане прізвище Hathaway (і навіть, що And saved потрібно читати як Anne saved; також створено гру з особистим іменем I am Will в інших сонетах). По майстерності цей сонет відносять до ранніх і припускають, що він міг бути написаним ще в Стретфорді. Він стоїть особняком серед сонетів і по розміру (чотиристопний ямб замість п'ятистопного, присутнього у всіх інших 153), і по стилю (в ньому немає шекспірівської пишної метафорики, вибір слів доволі простий). В перекладі К. Марло сонет 145 виглядає так:

"Ненавиджу!" - сказала ти мені,

Мені, що сум пізнав в палкій любові. Це сказано було у метушні, У милосердя... є слова чудові.

Брехня, у мову лайку жваво клич, Лиш серця доброту забудь навіки... Ти ж, маєш почуття із протиріч... Життя, слова твої не гарні ліки....

У посмішці майнула щирість.., враз... І радість вже між нами забуяла... Мить, - в'ючить мула сумнівів ніч.., згас Емоцій блиск, - біду не кличе мало:

Ти мовиш.., ні: "Мерщій же грець піди..!

Ненавиджу... Люблю... тебе, зажди."

Решта гіпотез

Увагу привертають і незвичайні обставини шлюбу Вільяма і Енн. Припускають, що Шекспір міг спокусити дорослу дівчину і потім під страхом помсти її рідних був змушений одружитися, але ніяких доказів цього немає. Інші вважають, що Енн була жінкою легкої поведінки і сама спокусила юнака, а потім, завагітнівши, змусила його одружитися, але це тільки припущення.

Дискусійно також те, чи є «друге ліжко» хорошим або поганим спадком для Енн; найімовірніше, в цьому немає ніякої образи. Історики вказували, що в той час найкращае в хаті ліжко зазвичай призначалася для гостей, а Шекспір заповів дружині власне, їх же шлюбне ложе; крім того, вдові за законом і так покладалася третина спадку незалежно від заповіту, а обидві дочки були одружені і могли її утримувати.

Література

• Берджес Е. Вільям Шекспір. Геній і його епоха. - М. Центрполиграф, 2001..

[[Категорія:Вільям Шекспір]] [[Категорія:Статті з джерелами з Вікіданих]] [[Категорія:Померли 1623]] [[Категорія:Померли 6 серпня]] [[Категорія:Уродженці Стретфорда-на-Ейвоні]] [[Категорія:Народились 1556]]