Коротка форма періодичної таблиці елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таблиця Менделєєва опублікована в 1871 році з прочерками на місці припущених, але ще не відкритих елементів.
Відкриті хімічні елементи (кін. 2016 р.)

Коротка форма періодичної системи елементів — один із способів зображення періодичної системи хімічних елементів, що сходиться до первісної версії таблиці Д. І. Менделєєва. Коротка форма таблиці Менделєєва заснована на паралелізмі ступенів окиснення елементів головних і побічних підгруп: наприклад, максимальний ступінь окиснення ванадію дорівнює +5, як і в фосфору і миш'яку, максимальний ступінь окиснення хрому дорівнює +6, як і в сірки і селену, і т. д. В такому вигляді таблиця була опублікована Менделєєвим в 1871 році.

Сучасне використання[ред. | ред. код]

 Коротка форма таблиці була широко поширена і популяризована. Так, наприклад, майбутній академік Б. М. Кедров писав у своїй книзі «Періодичний закон Д. І. Менделєєва і його філософське значення» (1947)

« Той факт, що результати електронної теорії так легко і природно вклалися в як би спеціально призначені для них Менделєєвим рухливі табличні форми, ще раз доводить, що саме коротка форма таблиці і саме з точки зору електронної будови атома є найбільш досконалою для вираження періодичної системи як природної системи елементів. »

Коротка форма таблиці скасована ІЮПАК в 1989 році. З сучасної іноземної літератури коротка форма виключена повністю, замість неї використовується довга форма, проте, завдяки своїй звичності і поширеності, вона все ще періодично зустрічається в українських довідниках і посібниках, а також використовується в школах для вивчення, оскільки стехіометрична (формальна) валентність елемента пов'язана з номером його групи саме в короткій формі таблиці Менделєєва. Таку ситуацію деякі дослідники пов'язують в тому числі з уявною раціональної компактністю короткої форми таблиці, а також з інерцією, стереотипністю мислення і несприйняттям сучасної (міжнародної) інформації.

Таблиця[ред. | ред. код]

Періодична система елементів (короткий варіант)
I II III IV V VI VII VIII
A B A B A B A B A B A B A B A B
1 1

H

2

He

2 3

Li

4

Be

5

B

6

C

7

N

8

O

9

F

10

Ne

3 11

Na

12

Mg

13

Al

14

Si

15

P

16

S

17

Cl

18

Ar

4 19

K

20

Ca

21

Sc

22

Ti

23

V

24

Cr

25

Mn

26

Fe

27

Co

28

Ni

29

Cu

30

Zn

31

Ga

32

Ge

33

As

34

Se

35

Br

36

Kr

5 37

Rb

38

Sr

39

Y

40

Zr

41

Nb

42

Mo

43

Tc

44

Ru

45

Rh

46

Pd

47

Ag

48

Cd

49

In

50

Sn

51

Sb

52

Te

53

I

54

Xe

6 55

Cs

56

Ba

* 72

Hf

73

Ta

74

W

75

Re

76

Os

77

Ir

78

Pt

79

Au

80

Hg

81

Tl

82

Pb

83

Bi

84

Po

85

At

86

Rn

7 87

Fr

88

Ra

** 104

Rf

105

Db

106

Sg

107

Bh

108

Hs

109

Mt

110

Ds

111

Rg

112

Cn

113

Nh

114

Fl

115

Mc

116

Lv

117

Ts

118

Og

Лантаноїди * 57

La

58

Ce

59

Pr

60

Nd

61

Pm

62

Sm

63

Eu

64

Gd

65

Tb

66

Dy

67

Ho

68

Er

69

Tm

70

Yb

71

Lu

Актиноїди ** 89

Ac

90

Th

91

Pa

92

U

93

Np

94

Pu

95

Am

96

Cm

97

Bk

98

Cf

99

Es

100

Fm

101

Md

102

No

103

Lr

Гідроген в короткій формі таблиці іноді переносять до 7-ї групи.

Інше[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Scerri, Eric (2007). The periodic table: Its story and its significance. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-530573-6. 
  • Mazurs, E.G. (1974). Graphical Representations of the Periodic System During One Hundred Years. Alabama: University of Alabama Press. ISBN 978-0-8173-3200-6. 
  • Некрасов Б.В. {{{Заголовок}}}. — Т. 1.
  • Советский энциклопедический словарь. — М.: Издательство Советская Энциклопедия, 1980. — С. 1000. — 1600 с., с илл.