Костанайський округ

Костанайський округ
Дата створення / заснування	14 вересня 1925
Країна	СРСР
Столиця	Костанай
Адміністративна одиниця	Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка
Кількість населення	389 300 ± 100 осіб
Адміністративно-територіально поділяється на	Q4094401?, Денисовський район, Житікаринський район, Костанайський район, Карабалицький район, Мендикаринський район, Наурзумський район, Джангельдинський район, Q4468516?, Uritsky Districtd, Федоровський район, Аулієкольський район
Час/дата припинення існування	17 грудня 1930

Костанайський округ - адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала з 14 вересня 1925 року по 17 грудня 1930 року.

Історія

Костанайський округ створено у складі Казахської АРСР Російської Республіки 14 вересня 1925 року з волостей Костанайського повіту. Округ поділявся на волості. 17 січня 1928 року до складу округу передана частина колишнього Акмолинського району Акмолинської губернії.

Округ став поділятися на 15 районів:

• Аманкарагайський район. Центр — село Семиозьорний.
• Батпакаринський район. Центр — селище Батпакара.
• Борівський район. Центр — село Боровський.
• Вікторівський район. Центр — село Ново-Іллінський.
• Денисовський район. Центр — село Денисовський.
• Жаїлманський район. Центр — селище Жаїлма.
• Затобольський район. Центр – Костанай.
• Каїнди-Кумацький район. Центр — село Адамівський.
• Карабалицький район. Центр – Тастиозек.
• Мендигаринський район. Центр — село Уразівський.
• Наурзумський район. Центр — селище Кайшикарасу.
• Тургайський район. Центр — місто Тургай.
• Убаганський район. Центр – Караоба.
• Урицький район. Центр — село Урицький.
• Федоровський район. Центр — село Федорівський.

17 грудня 1930 року, як і всі інші райони Казахської РСР, округ ліквідовано.

Населення

За переписом 1926 р. в окрузі проживали:

• українці - 41,3%
• казахи - 31,7%
• росіяни - 21,2%
• німці - 2,8%
• татари - 1,2%

Джерела

Базанова Ф. Н. Қазақстанның әкімшілік-аумақтық бөлінісі туралы анықтама (1920 ж. тамыз - 1936 ж. желтоқсан) — Алматы: Қазақ КСР ІІМ мұрағат басқармасы, 1959. — Б. 194–195. — 1500 таралым.