Критичність ядерного реактора
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Критичність — це стан ядерного реактора, в якому ланцюгова ядерна реакція є самопідтримуваною, тобто коли реактивність дорівнює нулю. У надкритичних станах реактивність більше нуля.[1]
Застосування[ред. | ред. код]
Критичність — це нормальний робочий стан ядерного реактора, в якому ядерне паливо підтримує ланцюгову реакцію поділу. Реактор досягає критичності (і вважається критичним), коли кожен поділ вивільняє достатню кількість нейтронів для підтримки поточної серії ядерних реакцій.[2]
Міжнародне агентство з атомної енергії визначає дату першої критичності як дату, коли реактор вперше стає критичним.[3] Це важлива віха в будівництві та введенні в експлуатацію атомної електростанції .
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Criticality (PDF). IAEA Safety Glossary. International Atomic Energy Agency. 2007. с. 46. Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2020. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ Criticality. Glossary. US Nuclear Regulatory Commission. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ First Criticality Date. Glossary. International Atomic Energy Agency. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 17 лютого 2014.