Кров'яний агар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різні типи гемолізу викликані бактеріями роду лат. Streptococcus:
α-гемоліз викликаний Streptococcus mitis
β-гемоліз викликаний Streptococcus pyogenes
γ-гемоліз Streptococcus salivarius

Кров'яний агар — щільне поживне середовище для клінічних та мікробіологічних досліджень.

Виготовлення

[ред. | ред. код]

Кров'яний агар виготовляється на поживній основі для досліджуваного мікроорганізму, наприклад на основі м'ясо-пептонного агару з додаванням на етапі застигання середовища до 10 % крові тварин або людини (зазвичай кров овець або коня, іноді кроля, рідко кров людини). Після охолодження основного живильного середовища до температури нижче 50 °C до нього додається необхідний обсяг дефібринованої крові й живильне середовище заливається в чашки Петрі. Рекомендована кількість крові зазвичай становить 50–80 мл (з розрахунку на один літр кров'яного агару) або повинна досягати частки 5–10% у готовому середовищі. Після додавання крові pH повинен дорівнювати 6,8, щоб збереглися еритроцити. Бутильований затверділий кров'яний агар при зберіганні в прохолодних умовах може зберігати свої властивості до трьох місяців. Кип'ячений кров'яний агар (його також називають шоколадним агаром через його забарвлення) - це варіант агару крові, при якому лізис еритроцитів досягається шляхом короткого нагрівання середовища, змішаного з кров’ю, до 80 °C. При цьому в живильне середовище виділяються фактори крові й можуть метаболізуватися там бактеріями, які самі по собі не є гемолітичними (наприклад, Haemophilus influenzae)[1].

Застосування

[ред. | ред. код]

Кров'яний агар застосовується для вирощування, первинної діагностики та ступеню гемолітичної активності (або її відсутність) хвороботворних мікроорганізмів. Зазвичай використовується для роботи з мікроорганізмами родів Streptococcus, Staphylococcus, Haemophilus.

Типи гемолізу на кров'яному агарі

[ред. | ред. код]
  • α-гемоліз — бактерії не виробляють гемолітичних ферментів, на кров'яному агарі утворюється зелена зона, що пов'язано не з реальним гемолізом, а зі знебарвленням та втратою калію в еритроцитах[2].
  • β-гемоліз — мікроорганізми виробляють стрептолізин O або S та оточені чіткою зоною гемолізу. Гемоглобін повністю руйнується, це справжній гемоліз[2]. У цій зоні всі клітини еритроцитів повністю гемолізуються.
  • γ-гемоліз — бактерії не демонструють гемолітичної активності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Технічний лист Blut-Agar отримано з Merck, 11. Februar 2013.
  2. а б Michael T. Madigan, John M. Martinko, Jack Parker: Brock Mikrobiologie. Deutsche Übersetzung herausgegeben von Werner Goebel, 1. Auflage. Spektrum Akademischer Verlag GmbH, Heidelberg/Berlin 2000, ISBN 978-3-8274-0566-1, S. 562.