Перегляд вихідного коду сторінки Кувейт

{{Картка Країна
|native_name              = <span style="line-height:1.33em;"><big> دولة الكويت </big><br />''Dawlat al-Kuwayt''</span>
|conventional_long_name   = <span style="line-height:1.33em;">Держава Кувейт</span>
|назва_род                = Кувейту
|image_flag               = Flag of Kuwait.svg
|image_coat               = Emblem of Kuwait.svg
|symbol_type =Емблема
|image_map                = LocationKuwait.png 
|national_anthem          = ''[[Аль-Нашид Аль-Ватані]]''
|official_languages       = [[Арабська мова|Арабська]]
|capital                  = [[Ель-Кувейт]]
|latd=29 |latm=22 |lats=11 |latNS=N |longd=47 |longm=58 |longs=42 |longEW=E
|largest_city             = [[Ель-Кувейт]]
|government_type          = [[Конституційна монархія]]
|leader_title1            = [[Еміри Кувейту|Емір]]
|leader_name1             = [[Мішааль аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах]]
|leader_title2            = [[Кронпринц]]
|leader_name2             = 
|leader_title3            = [[Прем'єр-міністр]]
|leader_name3             = [[Сабах аль-Халід ас-Сабах]]
|sovereignty_type         = [[Незалежність]]
|established_event1       = від [[Велика Британія|Великої Британії]]
|established_date1        = [[19 червня]] [[1961]]
|area_rank                = 152-ге місце у світі
|area_magnitude           = 1 E10
|area                     = 17,818
|areami²                  = 6,880 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water            = незначний
|population_estimate      = 4,052,584
|population_estimate_rank = 128
|population_estimate_year = 2016
|population_census        = 
|population_census_year   = 
|population_density       = 200.2
|population_densitymi²    = 339 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank  = 61-ме у світі
|GDP_PPP                  = $321 мільярдів
|GDP_PPP_rank             = n/a
|GDP_PPP_year             = 2018
|GDP_PPP_per_capita       = $71,929
|GDP_PPP_per_capita_rank  = n/a
|HDI                      = {{increase}} 0.800
|HDI_rank                 = 51-ше
|HDI_year                 = 2015
|HDI_category             = <span style="color: #009900">вищий</span>
|currency                 = [[Кувейтський динар]]
|currency_code            = KWD
|country_code             =
|time_zone                = AST
|utc_offset               = +3
|time_zone_DST            = (не встановлюється)
|utc_offset_DST           = +3
|cctld                    = [[.kw]]
|calling_code             = 965
|footnote1                = Номінально.
|footnote2                = Включно з 2&nbsp;млн некувейтців (2005 оцінка).
<!--Confirm?: National plant of Kuwait: Arfaj, ''Rhanterium epapposum''-->
}}
'''Куве́йт''' ({{lang-ar|كويت}}), офіційна назва '''Держа́ва Куве́йт''' ({{lang-ar|دولة الكويت}}; ''Дауля́т ель-Куве́йт'')&nbsp;— країна в південно-західній [[Азія|Азії]], що межує на північному заході з [[Ірак]]ом, півдні й південному заході з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], на сході омивається [[Перська затока|Перською затокою]]. Кувейту належать також близько десятка невеликих островів.

== Історія ==
{{Див. також|Історія Кувейту}}
Місто [[Ель-Кувейт]] (столиця країни) було засноване в 1613 році. У [[XVIII]]&nbsp;ст. воно було захоплене групою кланів [[Бедуїни|бедуїнського]] племені [[аназа]], що переселилося до берега Перської затоки з Неджда (попередник [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]) і [[Катар|Катарського півострова]]. Окремі клани об'єдналися в плем'я [[Бені Атбан|Бану-Утуб]]. Назва племені походить від арабського ''Атабей іля аш-Шамаль'' («повернули на північ»). Там вони заснували перше поселення Бану-Халід на південь від гирла [[Тигр (річка)|Тигра]], на чолі якого в [[1762]] встав перший емір Кувейту [[Сабах I]].[[Файл:Ku-map.gif|міні|Карта Кувейту|ліворуч]]Займаючи вигідне положення на березі природної гавані Перської затоки, [[Бану Халід]] став великим портом. Були встановлені торгові маршрути з [[Алеппо]], [[Багдад]]ом і [[Османська імперія|османськими]] містами. Основними статтями експорту стали [[перли]], [[коні]], [[спеції]] та [[кава]]. Торгівля перлами регулювалася великими купцями, серед яких була в тому числі сім'я ас-Сабах.

Незабаром Кувейт став предметом суперечки між британцями та османами. Формально Кувейт перебував під управлінням [[Османська імперія|Османської імперії]], проте його економічні зв'язки з сусідніми арабськими Еміратами були набагато розвиненіші, ніж з османськими містами. Невизначений статус Кувейту і його небажання допускати османських чиновників на кувейтську територію призвів до османського військового вторгнення в Кувейт в [[1871]] році. Вторгнення провалилося, а емір знайшов підтримку з боку Британії. У [[1875]] році Кувейт був включений у вілаєт Басра&nbsp;— однак османська влада так і залишилася чисто номінальною. Британський вплив у Кувейті було обумовлено комерційною та стратегічною зацікавленістю в ньому Британії, зважаючи на його близькість до [[Британська Індія|Британської Індії]].

У 1890-ті р., у зв'язку з британо-німецьким суперництвом на Близькому сході та появою планів будівництва [[Багдадська залізниця|Багдадської залізниці]], кінцевим пунктом якої повинен був стати Кувейт, шейхство перетворюється на об'єкт міждержавної боротьби. Велика Британія організувала в травні 1896 державний переворот, під час якого шейх [[Мухаммед аль-Сабах (шейх Кувейту)|Мухаммед]] був убитий і до влади прийшов шейх [[Мубарак аль-Сабах|Мубарак]]. У [[1897]]&nbsp;р. у Кувейті була розміщена британська військово-морська база, що викликало протест з боку Османської імперії, однак на нове вторгнення османи не наважилися.

=== Британський протекторат ===
[[23 січня]] [[1899]] року між Кувейтом і Британією був укладений договір, згідно з яким контроль за зовнішньою політикою і безпекою Кувейту переходив до Великої Британії. В обмін на це Британія зобов'язалася утримувати королівську сім'ю. У [[1911]] емір Кувейту Мубарак ас-Сабах різко підвищив податки на експорт перлів, через що більшість купців перестали торгувати перлами, а потім і всім іншим, через порти Бахрейну. Це викликало в країні економічну кризу, тоді Мубарак приніс публічні вибачення за «помилкову економічну політику» і повернув податки на колишній рівень.
[[Файл: USAF F-16A F-15C F-15E Desert Storm pic.jpg |міні| 267px | Літаки [[ВПС США]] над палаючими нафтовежами Кувейту|ліворуч]]
[[27 жовтня]] [[1913]]&nbsp;р. шейх [[Мубарак (шейх Кувейту)|Мубарак]] підписав зобов'язання про надання Великій Британії монопольних прав на розробку нафти в Кувейті. У 1914 році британський уряд підписав договір, за яким Кувейт вважався «Незалежним князівством під британським протекторатом». Після закінчення [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та остаточного розгрому Османської імперії протекторат Британської імперії над Кувейтом отримав міжнародне визнання. У [[1920]]&nbsp;р. Кувейт вступив у прикордонну війну з державою [[Саудити|саудитів]]. У [[1920-ті|20-х]] рр. торгівля перлами перестала приносити дохід, що було пов'язане з винаходом штучних перлів. Кувейт став однією з найбідніших держав світу, що ще більше посилило його залежність від Британської корони.

У [[1927]]&nbsp;р. були остаточно визначені межі Кувейту, що збереглися донині (за винятком [[Нейтральна зона (саудівсько-кувейтська)|саудівсько-кувейтської нейтральної зони]]).

У 1930-ті роки були відкриті нафтові родовища Кувейту.

[[22 червня]] [[1941]] року, в день нападу [[Німеччина|Німеччини]] на [[Радянський Союз]], Британія розмістила в Кувейті (а також в Іраку) великий військовий контингент. У серпні британці спільно з радянськими військами зайняли [[Іран]]. Останні британські солдати покинули територію Кувейту [[літо|влітку]] [[1961]].

=== XX—XXI століття ===
У 1970-1980-ті роки завдяки експорту нафти Кувейт перетворився в одну із найбагатших держав світу. Рівень життя в цій країні став одним з найвищих у світі. Однак з сусідами [[Ірак]]ом і [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]] у Кувейту довгий час залишалися напружені відносини. Найважче було з Іраком, який взяв курс на анексію емірату. 25 червня 1961 року прем'єр-міністр Іраку Касем заявив, що Кувейт&nbsp;— невіддільна частина Іраку, а його правитель призначається префектом округу Кувейт провінції Басра. Щоб запобігти анексії нової держави, до Кувейту був терміново перекинутий британський десант з 5-7 тис. військових, який залишив територію лише до 10 жовтня після того, як в емірат були введені збройні сили ЛАД.

У 1970-ті роки територіальне розмежування з сусідами знову поновило конфліктні ситуації. У 1977 році саудівська армія окупувала спірні острови Кару та Умм-ель-Марадім, де кувейтські війська та місцеве населення змушені були залишити острови. Водночас Ірак зайняв іншу спірну територію&nbsp;— острови Варба і Бубіян, але запропонував Кувейту здати острови йому в оренду на 99 років.

У 1980-х роках, побоюючись поширення хвилі ісламської революції, Кувейт підтримав Ірак в ірано-іракській війні. Незважаючи на підтримку, надану Іраку Кувейтом, 2 серпня 1990 року [[Саддам Хусейн]] окупував емірат. 7 серпня [[маріонетковий уряд|маріонетковий «Тимчасовий уряд вільного Кувейту»]] проголосив [[Республіка Кувейт|Республіку Кувейт]] на чолі з Алаа Хусейном Алі в якості прем'єр-міністра. Наступного дня мешканцям емірату було оголошено про те, що чинний уряд звернувся до Іраку з проханням про входження Кувейту до складу держави. 28 серпня Кувейт був оголошений [[Мухафаза Кувейт|19-ю провінцією Іраку]] під назвою «Аль-Саддама».

Ці події привели до перебоїв нафтового постачання імпортерам кувейтської продукції. США створили міжнародну коаліцію і в ході [[Операція «Буря в пустелі»|військової операції]] (січень&nbsp;— лютий 1991 року) звільнили Кувейт. Відступаючи на північ, іракські війська застосовували тактику випаленої землі, підпалюючи нафтові вежі та підриваючи нафтопроводи. Результатом цього емірат зазнав вагомих збитків&nbsp;— до 30-50&nbsp;млрд доларів, що також викликало екологічну катастрофу. Незважаючи на повне розорення Іраком, Кувейт за кілька років відновив економічний стан країни.

== Географія ==
{{Див. також|Географія Кувейту|Геологія Кувейту|Гідрогеологія Кувейту}}

[[Файл:Kuwait.A2003106.0805.250m.jpg|міні|праворуч|Піщана буря у Кувейті, квітень 2003 року]]
Територія Кувейту належить до Східно-Аравійської берегової рівнини, що має пологий схил у бік Перської затоки. Це низовинна пустельна рівнина, кам'яниста на півночі, піщана на півдні. На сході територію перетинають глибокі каньйони&nbsp;— вади. Узбережжя облямоване піщаними косами й лагунами. Низовинна прибережна смуга рясніє солончаками, які в сезон дощів перетворюються в солоні озера «себха». Клімат тропічний, сухий. Річок з постійним стоком немає.

=== Водні ресурси ===
Кувейт не має постійних річок. У нього є кілька [[ваді]], найбільшим з яких є {{нп|Ваді Аль-Батін||en|Wadi Al-Batin}}, який утворює кордон між Кувейтом та Іраком. Із опадами Кувейт отримує не більше ніж 110&nbsp;мм опадів на рік.<ref name=int_mor>{{cite web|url=https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/desalination-industries-in-kuwait-industry|website=mordorintelligence.com|title=Analysis of the Desalination Industry in Kuwait - Water Consumption, Production by Desalination, Power Consumption, and New Technologies in Water Production & Energy Efficiency, and Trends (2020 - 2025)|language=en|access-date=11.07.2020|archive-date=11 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200711174655/https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/desalination-industries-in-kuwait-industry}}</ref> Від 90&nbsp;%<ref name="int_mor" /> а за іншими даними до 99&nbsp;%<ref name="gua_20">{{cite web|url=https://www.theguardian.com/cities/2017/aug/18/kuwait-city-hottest-place-earth-climate-change-gulf-oil-temperatures|website=theguardian.com|date=18.08.2017|title=Kuwait's inferno: how will the world's hottest city survive climate change?|accessdate=11 липня 2020|archive-date=16 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200716112551/https://www.theguardian.com/cities/2017/aug/18/kuwait-city-hottest-place-earth-climate-change-gulf-oil-temperatures}}</ref> прісної води у Кувейті отримують шляхом опріснення, що у місцевому виконанні є енергомістким процесом, який сильно залежить від нафти.

Станом на 2019 рік всі установки по опрісненню води у Кувейті перебувають у держвласності та управляються урядом, ним же субсидуються. Однак, робиться акцент на створенні нових установок для опріснення у державно-приватному партнерстві. Для кінцевого споживача опріснена вода субсидована у 12,5 разів від її реальної вартості.<ref name="gua_20" />

Кувейт покладається на опріснення води як основне джерело прісної води для пиття та побутових потреб, так, станом вже на 1994 рік налічувалось 6 заводів з опріснення морської води, у 2015 їх було вже 7.<ref name="futu" /><ref name=fao>{{cite web|url=http://www.fao.org/docrep/w4356e/w4356e0g.htm|title=Irrigation in the near east region in figures|publisher=[[Food and Agriculture Organization]]|accessdate=12 березня 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161011071303/http://www.fao.org/docrep/w4356e/w4356e0g.htm|archivedate=11 October 2016}}</ref><ref name=scidi /><ref name=fao /> Кувейт був першою у світі країною, де було застосовано опріснення для постачання води для широкомасштабного побутового використання. Історія опріснення в Кувейті бере свій початок з 1951 року, коли було введено в експлуатацію першу дистиляційну установку.<ref name=scidi>{{cite journal|first=Mohamed|last=F. Hamoda|title=Desalination and water resource management in Kuwait|date=September 2001|doi=10.1016/S0011-9164(01)00259-4|volume=138|issue=1–3|journal=Desalination|pages=165| issn = 0011-9164}}</ref>

Ресурси прісної води Кувейту обмежені ґрунтовими водами, знесоленими морськими водами та очищеними стічними водами. Утилізацією побутових стічних вод займається національна каналізаційна мережа, яка охоплює 98&nbsp;% об'єктів у країні.<ref>{{cite web|url=http://www.beatona.net/CMS/index.php?option=com_content&view=article&id=1560&Itemid=84&lang=en|title=Regulations of Wastewater Treatment and Reuse in Kuwait|publisher=Beatona|accessdate=12 березня 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160219121906/http://www.beatona.net/CMS/index.php?option=com_content&view=article&id=1560&Itemid=84&lang=en|archivedate=19 February 2016}}</ref>

Об'єм забору підземних вод станом на 2015 рік становив 255&nbsp;млн м³ на рік, що в 12 разів перевищує річний приплив ґрунтових вод з опадів, підвищує їх солоність та обумовлює технічне використання. Забір води з водоносних пластів не обкладається податком, що породжує нераціональне водокористування. Об'єм опріснення по максимальній щоденній виробничій потужності&nbsp;— 2,432&nbsp;млн м³. Забезпечення всієї водопотреби лише опрісненням ставиться як важка економічна неминуча задача, що потребує диверсифікації сировинної економіки у найближчому майбутньому.<ref name="futu">{{cite web|url=http://www.futuredirections.org.au/publication/kuwait-food-and-water-security/|website=futuredirections.org.au|title=Kuwait: Food and Water Security|author=Haweya Ismail|date=1.09.2015|language=en|accessdate=12 липня 2020|archive-date=12 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200712082717/http://www.futuredirections.org.au/publication/kuwait-food-and-water-security/}}</ref>

== Населення ==

=== Мовний склад ===
* [[Арабська мова]]&nbsp;— 78&nbsp;%;
* [[Курдська мова]]&nbsp;— 10&nbsp;%;
* [[Перська мова|Мова фарсі]]&nbsp;— 4&nbsp;%.

== Адміністративний поділ ==
Кувейт поділений на 6 провінцій, котрі своєю чергою діляться на райони.
 

{| class="wikitable sortable"
! bgcolor="#ffffff" colspan="25" width="80%" valign="top"| [[Файл:Kuwait_governorates_english.png‎|300px|[[Governorates]] of Kuwait]]
|-
|-align="center" bgcolor="#CCCCCC"
! Провінція
! [[Столиця]]
! Площа<br/>км²
! Населення,<br/>перепис<br/>[[2005]] року
|-
| [[Ель-Ахмаді]] || [[Ель-Ахмаді (місто)|Ель-Ахмаді]]|| align="right" | 5 120|| align="right" | 393 861
|-
| [[Ель-Асіма]]|| [[Кувейт (місто)|Ель-Кувейт]] || align="right" | 200|| align="right" | 261 013
|-
| [[Ель-Фарванія]]|| [[Ель-Фарванія (місто)|Ель-Фарванія]] || align="right" | 190|| align="right" | 622 123
|-
| [[Ель-Джахра]]|| [[Ель-Джахра (місто)|Ель-Джахра]]|| align="right" | 12 130|| align="right" | 272 373
|-
| [[Хаваллі]] || [[Округ Хаваллі]]|| align="right" | 84|| align="right" | 487 514
|-
| [[Мубарак аль-Кабір]]|| [[Мубарак аль-Кабір (місто)|Мубарак аль-Кабір]]|| align="right" | 94|| align="right" | 176 519
|-
|}

=== Найбільші міста ===
{{main|міста Кувейту}}
{{Найбільші міста Кувейту}}

== Економіка ==
[[Файл:Photo lg kuwait.jpg|міні|праворуч|Нафтопереробний завод у [[Міна-ель-Ахмаді]]]]
{{Див. також|Економіка Кувейту}}

Основні галузі промисловості: [[нафтова промисловість|нафтова]] і [[нафтохімічна промисловість|нафтохімічна]], конструкційних матеріалів, [[гірнича промисловість|гірнича]], [[харчова промисловість|харчова]]. У структурі [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] на частку нафтової промисловості припадає 45&nbsp;%. Транспорт [[Автомобільний транспорт|автомобільний]] та [[морський транспорт|морський]]. Тоннаж [[танкер]]ів 2,7&nbsp;млн тонн (1982). У Кувейті функціонують шість [[морський порт|морських портів]], з яких найбільші&nbsp;— Ель-Кувейт і [[Міна-ель-Ахмаді]], що є основним портом експорту нафти. Розвинене авіаційне сполучення, як внутрішнє, так і міжнародне, діють 8 [[аеропорт]]ів. Крім того, налагоджене вертолітне сполучення.

За даними [[Index of Economic Freedom]], [[The Heritage Foundation]], USA 2001, ВВП становить $24&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— (-2,5&nbsp;%). ВВП на душу населення&nbsp;— $12921. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $1,8&nbsp;млрд. Імпорт ([[продовольство]], [[будівельні матеріали]], машини, готовий одяг)&nbsp;— $12,6 млрд (в тому числі [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— 24,0&nbsp;%, [[Японія]]&nbsp;— 18&nbsp;%, [[Німеччина]]&nbsp;— 9,3&nbsp;%, [[Велика Британія]]&nbsp;— 9,2&nbsp;%, [[Італія]]&nbsp;— 6,9&nbsp;%). Експорт ([[нафта]] і [[нафтопродукти]], [[добрива]] і [[креветки]])&nbsp;— $ 10,8 млрд (в тому числі Японія&nbsp;— 32,0&nbsp;%, США&nbsp;— 20,02&nbsp;%, [[Нідерланди]]&nbsp;— 10,0&nbsp;%, [[Сінгапур]]&nbsp;— 9,7&nbsp;%, [[Пакистан]] 6,6&nbsp;%).

== Політика ==
Кувейт&nbsp;— член [[ООН]], [[ОПЕК]] (з 1960 року), [[ОАПЕК]] (з 1968 року), [[Рада співпраці країн Перської затоки|Ради співпраці країн Перської затоки]] (з 1981 року), а також [[Ліга арабських держав|Ліги араб. держав]] (з 1961 року).

=== Зовнішня політика ===
Закордонні справи Кувейту вирішуються на рівні Міністерства закордонних справ. Перше бюро зовнішньополітичного відомства створено в 1961 році. Кувейт став 111-ю державою-членом ООН у травні 1963 року. Він є давнім членом Ліги арабських держав і Ради співробітництва країн Перської затоки.

До війни в Перській затоці Кувейт був єдиною «прорадянською» державою в цьому регіоні<ref name=":0">Yetiv, Steve (1995). [https://books.google.com/books?id=8MLYm3JB8dMC&pg=PA51 America and the Persian Gulf: The Third Party Dimension in World Politics]. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. p. 51. ISBN 978-0-275-94973-0.</ref>. Кувейт діяв як провідник для СРСР щодо інших арабських держав і використовувався для демонстрації переваг прорадянської позиції<ref name=":0"/>. У липні 1987 року Кувейт відмовився дозволити військові бази США на своїй території. В результаті [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]] відносини Кувейту з США ([[основний союзник поза НАТО]]) покращилися. Кувейт також є головним союзником [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|АСЕАН]] і має тісні економічні відносини з Китаєм, одночасно працюючи над створенням моделі співпраці в багатьох сферах<ref>[https://web.archive.org/web/20180710093904/https://gbtimes.com/china-and-kuwait-agree-to-establish-strategic-partnership China and Kuwait agree to establish strategic partnership]. GBTIMES. Архів із [https://gbtimes.com/china-and-kuwait-agree-to-establish-strategic-partnership оригіналу] за 10 липня 2018.</ref>

==== Відносини з Україною ====
{{main|Українсько-кувейтські відносини}}

== Культура ==
{{main|Культура Кувейту}}
Хоча Кувейт знаходиться по сусідству з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], мусульманський одяг не є обов'язковим, багато літніх чоловіків
воліють носити кувейтський [[тауб]], щиколоток, білу сорочку з вовни або бавовни, в той час як меншість жінок
носять [[абайя|абайю]], чорне покривало, що закриває все тіло, крім кистей та обличчя. Цей наряд підходить для пустельного клімату Кувейту. Західний стиль одягу дуже популярний серед кувейтської молоді.

Морепродукти були основним раціоном жителів Кувейту протягом століть. [[Араби]] в регіоні [[Перська затока|Перської затоки]] відіграють важливу роль у
торгівлі прянощами між [[Індія|Індією]] і [[Європа|Європою]], спеції залишилися важливим компонентом національної кухні Кувейту. Традиційна кухня
включає в себе кувейтський мачбус діяй, мачбус Лахам, Марак діяй Лахам який запозичений з кухні [[Південна Азія|Південній Азії]] та [[арабська кухня|арабської кухні]].
[[Імауаш]] є ще популярною стравою. 74,2&nbsp;% дорослих у віці 15 років і старше мають [[Ожиріння в Кувейті|надмірну вагу]], в результаті чого країна на восьмому місці з ожиріння у світі.

Архітектура Кувейту значною мірою натхненна [[ісламська архітектура|ісламською архітектурою]]. Найбільш знаменитим орієнтиром в країні є [[Кувейтські вежі]], розроблені [[Швеція|шведським]] архітектором [[Суні Ліндстрем]]ом в унікальному поєднанні традиційного [[мінарет]]у і сучасних архітектурних
конструкцій. Будівлю Національних зборів Кувейту було побудовано за проєктом відомого [[Данія|данського]] архітектора [[Йорн Утзон|Йорна Утзона]].

=== Свята ===
{{main|Свята Кувейту}}
* [[Національний день Кувейту]]
* [[День визволення Кувейту]]

=== Спорт ===
[[Футбол]]&nbsp;— найпопулярніший вид спорту в Кувейті. Футбольна асоціація Кувейту (KFA) є керівним органом футболу в Кувейті. KFA створює чоловічу, жіночу та футзальну національні команди. Кувейтська прем'єр-ліга є вищою лігою кувейтського футболу, де грають вісімнадцять команд. Збірна команда Кувейту була чемпіоном [[Кубок Азії з футболу 1980|Кубка Азії з футболу 1980 року]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rsssf.com/tables/80asch.html |title=Asian Nations Cup 1980 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=8 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150408154352/http://www.rsssf.com/tables/80asch.html }}</ref>, посіла друге місце в [[Кубок Азії з футболу 1976|Кубку Азії з футболу 1976 року]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rsssf.com/tables/76asch.html |title=Asian Nations Cup 1976 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=30 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530141820/http://rsssf.com/tables/76asch.html }}</ref> і третє місце в [[Кубок Азії з футболу 1984|Кубку Азії з футболу 1984 року]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rsssf.com/tables/84asch.html |title=Asian Nations Cup 1984 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=8 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190308035717/http://www.rsssf.com/tables/84asch.html }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Корисні копалини Кувейту]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Кувейту]]
* [[Гірнича промисловість Кувейту]]
* [[Нафта Кувейту]]
* [[Список ссавців Кувейту]]
* [[Нетипові форми правління]]

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16990821/legal/kuveyt Кувейт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118005534/http://leksika.com.ua/16990821/legal/kuveyt |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
{{commonscat-inline|Kuwait}}
{{wikiatlas|Kuwait}}
{{wikivoyage|Kuwait}}
* [https://web.archive.org/web/20070107182423/http://www.da.gov.kw/eng/ The Office of the Amir of Kuwait]
* [https://web.archive.org/web/20090114092052/https://www.cia.gov/library/publications/world-leaders-1/world-leaders-k/kuwait.html Chief of State and Cabinet Members]
* [https://web.archive.org/web/20080608194822/http://ucblibraries.colorado.edu/govpubs/for/kuwait.htm Kuwait] at ''UCB Libraries GovPubs''
* [http://www.kuwait-information.com/ Kuwait Information Portal] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090122071622/http://kuwait-information.com/ |date=22 січня 2009 }}
* [https://www.britannica.com/place/Kuwait Kuwait] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150611053916/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/325644/Kuwait/45152/Transportation-and-telecommunications |date=11 червня 2015 }}&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080412174433/http://www.ekyp.com/ Kuwait Yellow Pages Guide]
* [https://web.archive.org/web/20070728142334/http://www.epa.org.kw/main.php?pg=policies The Environmental Public Authority of Kuwait]
* [https://web.archive.org/web/20090113083924/http://www.kuwait.me/ Kuwait.Me A Kuwait-based Social Network]
* [http://www.burgan.com/ Burgan Bank&nbsp;— One of Kuwaits leading private sector bank with Premier Services] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081018194239/http://www.burgan.com/ |date=18 жовтня 2008 }}

== Джерела ==
* [http://www.livejournal.com/media/192395.html? Кувейт мог бы быть русским. Николай II отказался брать] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160623133830/http://www.livejournal.com/media/192395.html |date=23 червня 2016 }} // antinormanist, 2016-06-19 13:15:56
* [http://antinormanist.livejournal.com/213587.html Кувейтский кризис 1961 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170507010643/http://antinormanist.livejournal.com/213587.html |date=7 травня 2017 }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Розташування2|nw={{IRQ}}|n={{IRQ}}|ne={{IRQ}}|w={{IRQ}}|e=[[Перська затока]]|sw={{SAU}}|s={{SAU}}|se=}}
{{Країни Азії}}{{Navboxes
| list =
{{ЛАР}}
{{OPEC}}
{{Монархії Близького Сходу}}}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Кувейт| ]]
[[Категорія:Країни Азії]]
[[Категорія:Арабська ліга]]
[[Категорія:Аравійський півострів]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Емірати]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]