Кушнір Ігор Миколайович (будівельник)
| Кушнір Ігор Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 14 червня 1971 (54 роки)  Чернівці |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | альпініст, менеджер, доктор юридичних наук, державний службовець |
| Alma mater | Кременчуцький національний університет |
Кушнір Ігор Миколайович (нар. 14 червня 1971, Чернівці) — доктор юридичних наук, ексзаступник Міністра оборони України, альпініст, експрезидент компанії «Київміськбуд», віцепрезидент Конфедерації будівельників України, віцепрезидент Будівельної палати України. З 1989 року здійснив низку сходжень, зокрема на Еверест, Ельбрус, Аконкагуа, Кіліманджаро, Лхоцзе, Манаслу та інші[1][2][3].
1990 року закінчив Крюківський машинобудівний технікум.
Після строкової військової служби, вступив до Кременчуцького політехнічного університету (інженер-механік), 2004 року там же закінчив факультет післядипломної освіти (економіст підприємств)[4].
2013 року отримав ступінь кандидата юридичних наук. 2019 року став доктором юридичних наук у сфері адміністративного права і процесу в Інституті законодавства ВРУ[5].
1988 року почав працювати електрозварником Кременчуцького житлово-будівельного комбінату.
З 1993 року працював у комерційних структурах у Кременчуці, а з 1994 року займав керівні посади. Спочатку працював заступником директора ТОВ "КП агрофірма «Звезда», потім обійняв посаду генерального директора ТОВ «Кременчуцька нафтова компанія»[6][7].
До 2008 року Ігор Кушнір був заступником директора компанії «МиС». 2002 обраний депутатом Кременчуцької міської ради[8].
З лютого 2008 року працював заступником директора «Житлоінвест»[9].
2010 року переїхав до Києва, припинив роботу у міській раді та «Житлоінвесті»[10].
31 березня 2010 — 18 лютого 2012 — заступник міністра оборони України[11][12].
З квітня 2012 — член правління, віцепрезидент Київміськбуду, 25 квітня 2012 року обраний головою правління[4][13].
20 грудня 2023 року, після 12 років на посаді президента «Київміськбуду», написав заяву про звільнення[14].
У дитинстві Ігор Кушнір зацікавився альпінізмом, а з 1986 року почав займатися на професійному рівні під керівництвом тренера Косогорова Сергія Семеновича[15]. У 1989 році він здійснив своє перше серйозне сходження на гору Казбек. Серед вершин, які він підкорив, є Лхоцзе висотою 8516 метрів і Манаслу висотою 8163 метри. Також він здійснив сходження за програмою «Сім вершин», підкоривши Еверест, Ельбрус, Аконкагуа та двічі Кіліманджаро[16][17]. Крім того, Кушнір виконав сходження за програмою «Восьмитисячники», включно з вершинами Чо-Ойю, Еверест, Лхоцзе і Манаслу. У межах програми «Сніжний барс» він підкорив Пік Леніна, пік Корженевської (двічі) і пік Хан-Тенгрі[18].
- Відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» (2011)
- Відзнаки Міністерства оборони України «Знак пошани» (2011)[19]
- Заслужений економіст України (2012)[20]
- медаль «25 років незалежності України» (2016 р.)[21]
- Двічі визнаний одним з найкращих управлінців України (2016, 2017 рік)[22]
- У 2021 визнаний одним із трьох найкращих топ-менеджерів України у рейтингу журналу «Фокус» в номінації «Нерухомість».[23]
Одружений, має двох дітей. Захоплюється альпінізмом. Перший серйозний підйом — гора Казбек 1987 року. Пізніше здійснив сходження на Чоу-Ю, Пік Коженевської, Пік Леніна, Хант-Тенгри,[24]Кіліманджаро, Ельбрус та Монблан, Еверест.[25][26]
Також цікавиться живописом, має власну колекцію старовинних книг.
Син Кушнір Ілля Ігорович 26.01.1994 р.н., з 2021 по 2024 був депутатом КМДА[27].
- Був оприлюднений запис його розмови, де він ображав інвесторів нецензурними словами.[28]
- У травні 2023 підкорив Еверест, виїхавши з України з довідкою про інвалідність.[29][30]
- ↑ Ігор Кушнір підняв прапор Київміськбуду на вершину Аконкагуа. Апостроф (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Голова Київміськбуду підняв прапор своєї компанії на вершину Монблану. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Ігор Кушнір підкорив пік Озоді (Корженевської) | Українські Новини. ukranews.com (укр.). 3 серпня 2021. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ а б "Київміськбуд" очолив екс-заступник міністра оборони Кушнір. www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Кушнір Ігор Миколайович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Ігор Кушнір призначений на посаду першого віце-президента Федерації. fhu.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Ігор Кушнір - новий глава правління "Київміськбуду". РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Ігор Кушнір: Місто змінилось, і це помітно. Вісник Кременчука (англ.). 20 жовтня 2011. Процитовано 21 лютого 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Топ-20 самых успешных украинских менеджеров. www.dsnews.ua (рос.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ "Київміськбуд" очолив екс-заступник міністра оборони Кушнір. www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 № 730-р Про призначення Кушніра І. М. заступником Міністра оборони України. document.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Про звільнення І. Кушніра з посади заступника Міністра оборони України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ “Київміськбуд” очолив екс-заступник міністра оборони. Економічна правда (укр.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Кушнір йде з посади голови "Київміськбуду". www.epravda.com.ua. Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ А Вовчик – промисловий альпініст!. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Ігор Кушнір підняв прапор Київміськбуду на вершину Аконкагуа. Апостроф (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Голова Київміськбуду підняв прапор своєї компанії на вершину Монблану. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Ігор Кушнір підкорив пік Озоді (Корженевської) | Українські Новини. ukranews.com (укр.). 3 серпня 2021. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Досье: Кушнир Игорь Николаевич. kievvlast.com.ua (рос.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Заслужений економіст України – Будівельна Палата України (укр.). Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №185/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Президента "Київміськбуду" визнали одним із найкращих управлінців України. ТСН.ua (укр.). 30 травня 2018. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Вісники хороших змін. Рейтинг найкращих топменеджерів України 2021. Журнал «Фокус». 2 червня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Кременчужанин покорил вершину Тянь-Шаня. Кременчуг Онлайн - городской портал. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Перше українське подружжя здійснило сходження на Еверест. 4sport.ua (англ.). 2023. Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ Репортажи, рестораны, новости, стиль, спецпроекты и интервью с главными героями города. Main Cream (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 10 грудня 2024.
- ↑ В Києві черговий скандал з Київміськбудом: керівництво компанії знущається з інвесторів (ВІДЕО)
- ↑ Глава «Київміськбуду» покинув Україну з довідкою про інвалідність і підкорив Еверест — ЗМІ
- ↑ Президент «Київміськбуду» виїхав з України за довідкою про інвалідність та піднявся на Еверест