Кінооператор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кінооператор — професія в кінематографі. Спеціаліст, що керує кінознімальним апаратом, за допомогою якого відбувається запис рухомого зображення на кіноплівку[1], або цифровий носій. Оператор несе відповідальність за образотворче рішення фільму і фотографічну якість зображення, а також безпосередньо бере участь у створенні спецефектів[2]. Оператор — фахівець, що знає виразні можливості освітлення, кіно - та відеоапаратури, допоміжної операторської техніки: візків, кранів, стедікамів і т. д.

У сучасному кінематографі найчастіше використовується цифрова кінокамера, що дозволяє отримувати кінофільми без використання плівки, але незалежно від типу носія оператор створює образотворче рішення фільму спільно з режисером і художником. Є однією з ключових фігур у створенні кіно і теле - фільмів усіх видів: художніх, ігрових, документальних, наукових та багатьох інших.

Кінооператор під час зйомки


Камермен[ред.ред. код]

Деяке поширення в кінематографічному побуті отримала жаргонна назва камермен (англ. cameraman), спочатку термін з'явився в американській кіноіндустрії. Вживається у відношенні співробітників, що не керують безпосередньо кінокамерою, а здійснюють її запуск і зупинку, рух по знімальному майданчику і усувають перешкоди оператору.

Операторська група[ред.ред. код]

Колектив фахівців, що під час виробництва кінофільму, входить до складу знімальної групи, і забезпечує безперебійну і якісну зйомку зображення[3]. У західній термінології еквівалентом операторської групи можна вважати Camera Crew. Крім операторів до неї входять асистенти оператора, що відповідають за фокусування, експозицію та ведуть облік знятих сцен та дублів. Від постановочного цеху кіностудії до операторської групі прикріплюються пайовик і кранмейстер, з командою помічників (англ. Dolly Grip). Від цеху знімальної техніки прикріплюється механік знімальної техніки.

До групи може входити більше одного оператора для проведення багатокамерних зйомок або роботи у кілька змін. Сучасна технологія виробництва передбачає у складі групи окремого оператора, що працює з системою стабілізації «Стедікам». Від цеху комбінованих зйомок прикріплюється окремий оператор, що здійснює комбіновані зйомки. При плівковій технології кіновиробництва в операторській групі обов'язково присутній фахівець, що забезпечує роботу відеоконтрольних пристроїв. Після закінчення знімального періоду операторська група розпускається і під час монтажно-тонувального періоду у виробництві фільму бере участь тільки оператор-постановник[4].

Оператор-постановник[ред.ред. код]

Або головний оператор — керівник операторської групи та групи освітлювачів. Несе відповідальність за фотографічну якість зображення, витрату кіноплівки і електроенергії. На відміну від інших операторів, що працюють тільки під час знімального періоду, після його закінчення стежить за виробничим процесом до моменту здачі фільму замовнику. Присутній при виборі дублів, монтажі, кольороустановці (за плівковою технологією виробництва) або кольорокорекції.

Асистент оператора[ред.ред. код]

Фахівець, що здійснює технічний контроль за окремими параметрами зйомки, який заряджає кіноплівку в касети (при плівковій зйомці) і відповідає за їх безперебійну роботу. В одного оператора може бути більше одного асистента. Але при будь-якій їх кількості обов'язковим є «асистент на фокусі» або 1-й асистент (англ. focus puller[5]). Крім інших обов'язків, він здійснює контроль за дотриманням точності фокусування в складних сценах. Перед зйомкою дублів вимірює відстані від камери до об'єктів зйомки і розмічає кільце наведення фолоу-фокуса у відповідності до сцени. Під час зйомки здійснює переведення фокуса з об'єкта на об'єкт і стежить на відеоконтрольному пристрої за точністю наведення.

Роль першого асистента в кіновиробництві дуже велика, оскільки неточне фокусування робить отримане зображення непридатним для використання у фільмі. Точне наведення вимагає знань особливостей кінознімальної оптики, безперервного контролю юстування об'єктивів і камери, а також бездоганного зору. Крім фокусування перший асистент стежить за небажаними засвітками і відблисками від джерел світла і запобігає їхній появі своєчасним встановленням світлозахисних парасольок, екранів і компендіумів.

Другий асистент оператора, якщо він передбачений штатним розкладом, записує номери кадрів, дублів та іншу інформацію на хлопавкі-нумераторі і заряджає неекспоновану кіноплівку в касети. Крім того, він фіксує в спеціальному журналі номери емульсії, дати зйомки і дати відправлення на проявку кожного відзнятого рулону, а також стежить за транспортуванням операторського обладнання та його доставкою до місця зйомки. Також на ньому лежить обов'язок вимірювання експозиційних параметрів і колірної температури освітлення.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Кінооператори, які знімали перші кольорові фільми, називалися «кольорооператорами»[6].

См. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • А. Д. Головня Мастерство кинооператора / И. Н. Владимирцева. — М. : «Искусство», 1965.
  • Е. А. Иофис Фотокинотехника / И. Ю. Шебалин. — М. : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 125.
  • Б. Коноплёв Основы фильмопроизводства // 2-е изд. — М. : «Искусство», 1975.