Лангесундсфіорд
Лангесундсфіорд | |
Країна | Норвегія |
---|---|
Адміністративна одиниця |
Порсгрунн Бамблеd |
Лангесундсфіорд у Вікісховищі |
Координати: 59°00′ пн. ш. 9°48′ сх. д. / 59.000° пн. ш. 9.800° сх. д.
Лангезундсфіорд (норвезька: Langesundsfjorden), також відомий як Бревікс-фіорд (норвезька: Breviksfjorden) — ділянка фіорду в графстві Телемарк, Норвегія. Фіорд довжиною 8 кілометрів (5,0 миль) витікає з Скагеррака між островами Сандоя, Бйоркёйя та Сіктесойя в муніципалітеті Порсгрунн і материковою частиною муніципалітету Бамбл.
Місцезнаходження[ред. | ред. код]
Фіорд тягнеться від протоки Лангезунд біля міста Бревік, де він розділяється на Фрірфіорд і Ейдангерфіорд. У середньовіччі фіорд називався Гренмар на честь народу гренерів, який тут жив і мар, що давньоскандинавською мовою означає море. Пізніше, аж до 1700-х років, усю ділянку від Лангезундської щілини до Шкіна називали Лангесундсфіордом.
Міст Бревік — міст через гирло Фріерфіорду, що з'єднує муніципалітети Бамбл і Порсгрунн. На західній стороні Бамбла лежить місто Стателле. На східній стороні лежить місто Бревік у Порсгрунні. Тунель Бревік (Brevikstunnelen) на шосе 354 (старий E18) проходить через пагорб у Бревіку та з'єднує міст Бревік з рештою шляху на північ.
Геологія[ред. | ред. код]
Лангезундсфіорд особливо відомий відкриттям флуоресцентних мінералів. Багато знайдених тут мінералів відносно рідкісні. Комерційний видобуток декоративного каменю розпочався наприкінці 1880-х років.[1] У 1881 році Дідерік Каппелен (1856—1935) вперше знайшов Каппеленіт у Лангесундсфьорді. Каппеленіт, який він виявив у невеликих жилах у нефеліновому сієнітовому пегматиті, є рідкісним ітрій-барієвим боросилікатом. Він зустрічається у формі зеленувато-коричневих шестигранних кристалів.[2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Langesundsfjorden. Mindat.org. 2001.
- ↑ Cappelenite-(Y) Mineral Data. Mineralogy Database.
- ↑ Larsen, Alf Olav, ред. (2010). The Langesundsfjord – History, Geology, Pegmatites, Minerals. Salzhemmendorf, Germany: Bode Verlag GmbH. ISBN 9783925094972.
- ↑ Ramberg, I.B.; Bryhni, I.; Nottvedt, A.; Rangnes, K., ред. (2008). The Making of a Land: The Geology of Norway. Geographical Society of Norway. ISBN 9788292394427.