Латеральне мислення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Латеральне мислення - поняття для позначення непрямого та творчого підходу для вирішення проблем. Термін був введений британським лікарем та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно в книзі Думати по-новому: використання латерального мислення (англ. New Think: The Use of Lateral Thinking, 1967). Латеральне мислення відрізняється від класичного наукового (вертикального) мислення тим, що відмовляється від оцінок реалістичності пропонованих рішень проблеми. Увага натомість фокусується на інноваційності ідей, які можуть стати лише проміжною ланкою для згодом реальних та оригінальних рішень. Таким чином, методики латерального мислення мають на меті збільшити відкритість до нового шляхом відмови від критики нових рішень.

Техніки латерального мислення[ред.ред. код]

Латеральне мислення включає в себе велику кількість методик творчості розроблених де Боно. За допомогою різних прийомів ці техніки домогають вийти з усталених схем мислення та дозволяють подивитися на проблему по-новому. Де Боно запропонував термін po (provocation operation - провокаційна операція) для позначення інтервенції в усталене мислення для виходу за його межі.

PMI (англ. plus-minus-interesting - плюс-мінус-цікаво). Техніка використовується для аналізу проблемних ситуацій та для прийняття рішень. У цій техніці проблема розглядається з трьох точок зору. Записуються її позитивні, а також негативні боки. Після цього виписуються ті аспекти проблеми, які є цікавими, в яких прихований певний потенціал. Використання цікавості як критерію оцінки проблеми є особливістю латерального мислення, оскільки воно виводить мислення із усталеного бінарного позитивно-негативного оціночного паттерну і цілеспрямовано переводить увагу на ті аспекти проблеми, які зазвичай залишаються поза увагою. На аналіз позитивних, негативних та цікавих моментів приділяється однакова кількість часу.

Техніка шести шапок (англ. Six thinking hats) використовується для розгляду проблеми з шести різних точок зору. Учасники дискусії мислять по-різному подумки вдягнувши кожну з шести шапок: білу - аналітичне мислення, червону - емоційне мислення, чорну - критичне мислення, жовту - оптимістичне мислення, зелену - творче мислення, синю - мислення у великій перспективі. У метафоричному розумінні, вдягаючи кожну з шапок людина може поглянути на проблему з декількох точок зору і тим розкрити та розширити її сприйняття.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • De Bono, Edward (1970). Lateral thinking: creativity step by step. Harper & Row. pp. 300. ISBN 0-14-021978-1.
  • De Bono, Edward (1972). Po: Beyond Yes and No. Penguin Books. ISBN 0-14-021715-0.
  • De Bono, Edward (1992). Serious creativity: using the power of lateral thinking to create new ideas. HarperBusiness. pp. 338. ISBN 0-88730-635-7.
  • Sloane, Paul (1994). Test your Lateral Thinking IQ. Sterling Publishing. pp. 96. ISBN 0-8069-0684-7.
  • The Leader's Guide to Lateral Thinking Skills, Paul Sloane, (Kogan Page, 2006), ISBN 0-7494-4797-4