Лащинський Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лащинський Михайло Федорович
Народження 5 листопада 1849(1849-11-05)
Смерть 11 січня 1917(1917-01-11) (67 років)
Петроград, Російська імперія
Рід військ Флот
Освіта Морський кадетський корпус
Роки служби 1870-1908
Звання віцеадмірал[d]
Війни / битви Російсько-японська війна
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Михайло Федорович Лащинський (5 листопада 1849, Гирявка — 11 січня 1917 Санкт-Петербург) — російський віце-адмірал у відставці (20 жовтня 1908).

Біографія[ред. | ред. код]

Православний дворянський рід бере початок від Леонтія Лащинського – сотника Красноколядинського. Рід внесений до 2-ї частини Родоводу книги Чернігівського дворянства. Батько – Федір Андрійович Лащинський, мати – Марія Миколаївна Лащинська (Юркевич).

Закінчив Морський кадетський корпус присвоєнням чину гардемарину 11 квітня 1870 року. Гардемарином здійснив кругосвітнє плавання на корветі "Витязь". 26 червня 1872 року присвоєно чин мічмана. 1 січня 1876 присвоєний чин лейтенанта. Закінчив Мінний офіцерський клас із зарахуванням до мінних офіцерів 1 розряду (1876).

У 1877-1878 роках флагманський мінний офіцер при головному командирі Чорноморського флоту та портів Чорного моря, командував ракетною батареєю при облозі Плевни. За участь у російсько-турецькій війні нагороджений орденами Св. Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом, Св. Анни 3-го ступеня.

У 1879-1880 роках командував міноносками, був помічником завідувача мінної частини Чорноморського флоту, у 1881-1886 роках флагманський мінний офіцер на навчальному мінному загоні Чорноморського флоту, з 1886 капітан 2 рангу.

З 1887 прапор-капітан штабу начальників практичних загонів, з 1890 флагманський мінний офіцер штабу командувача Практичної ескадрою Чорноморського флоту. Командир мореплавного канонерського човна «Терець» (1893—1894), з 1894 року головний мінер Миколаївського порту, зроблений капітанами 1 рангу. Командував навчальним судном «Березань» (1896 рік), ескадреним броненосцем «Дванадцять Апостолів» (1897-1900 роки).

24 серпня 1900 року призначений таким, що виправляє посаду капітана Севастопольського порту. 1 квітня 1901 року здійснено в контр-адмірали із затвердженням на посаді. 21 вересня 1902 року під час спуску воду крейсера «Очаків» удостоївся Високого благоволения. 7 жовтня 1902 року «за будівництво та виготовлення до спуску крейсера I рангу «Очаків» нагороджений орденом Св. Станіслава І ступеня. 24 листопада 1903 року призначений молодшим флагманом Балтійського флоту.

28 січня 1904 року відряджений у Порт-Артур, призначений завідувачем морської та мінної оборони - помічником з морської частини коменданта фортеці, з 14 березня молодший флагман Тихоокеанської ескадри, з 24 серпня завідувач морської та мінної оборони Артура. Нагороджений золотою шаблею з написом "За хоробрість" (21 липня 1904), орденом Св. Анни 1-го ступеня з мечами.

У 1905—1906 роках за призначенням морського міністра та Головного морського штабу був членом різних комісій, з 1906 року виконував посаду головного інспектора мінної справи, 1908 року звільнений від служби з виробництвом у віце-адмірали.

Помер у Петрограді (нині Санкт-Петербург), похований у Херсоні.

Примітки[ред. | ред. код]