Лещиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лещиця
Gypsophila repens
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Лещиця (Gypsophila)
L.
Види
Див.текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gypsophila
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gypsophila
EOL logo.svg EOL: 59327
IPNI: 6285-1
ITIS logo.svg ITIS: 20289
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 146094
Букет троянд аранжований лещицею волотистою

Лещиця або Гіпсофіла (лат. Gypsóphila) — рід рослин родини Гвоздикові (Caryophyllaceae).

Види лещиці походять із Євразії, Африки, Австралії та островів Тихого океану. Деякі види є інтродукованими в інших регіонах[1].

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Серед представників роду є однорічні та багаторічні трави висотою 30-50 см.

Стебло гіллясте, листки вузькі, подовгасто-трикутні.

Квіти у пухких або компактних суцвіттях; квітки білі, рожево-червонуваті або червоні.

Плід - одногніздна багатонасінна коробочка, куляста або яйцеподібна, розкривається 4 стулками.

Використання[ред. | ред. код]

Деякі види культивують з комерційною метою, у тому числі для флористики, фітотерапії та як продукти харчування. Для аранжування букетів квітів найчастіше використовують лещицю волотисту (Gypsophila paniculata)[2]. Лещиця струнка (Gypsophila elegans) використовується також як зрізана квітка для букетів[3].

Рід є джерелом сапонінів, які використовують для виробництва мийних засобів[2].

Gypsophila rokejeka використовується для виготовлення халви.[2] Певні види також додають у лікерах, сирах та морозиві для смаку та аромату[4].

Види[ред. | ред. код]

Є близько 150 видів цього роду[1][5]. Види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Gypsophila. Flora of North America.
  2. а б в Henry, M. Gypsophila paniculata L. In: Medicinal and Aromatic Plants IV (pp. 187-206). Springer Berlin Heidelberg. 1993.
  3. Gypsophila elegans. Landscape Horticulture. American University of Beirut.
  4. Korkmaz, M., et al. Economic importance and using purposes of Gypsophila L. and Ankyropetalum Fenzl (Caryophyllaceae) of Türkiye. In: 2nd International Symposium on Sustainable Development, June 8-9, 2010, Sarajevo.
  5. Gypsophila. The Plant List.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.