Лист до заручника
| Лист до заручника | ||||
|---|---|---|---|---|
| Lettre à un otage | ||||
 | ||||
| Жанр | новела | |||
| Автор | Антуан де Сент-Екзюпері | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1943 | |||
| Видавництво | Éditions Brentano’s | |||
| Попередній твір | Маленький принц | |||
| ISBN-13: | 978-2-07-025661-7 | |||
| ISBN-10: | 2-07-025661-8 | |||
|
| ||||
Лист до заручника (фр. Lettre à un otage) - твір французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері, надрукований у 1943 році у США видавництвом Éditions Brentano’s[1][2].
Історія створення[ред. | ред. код]
Текст твору був задуманий Сент-Екзюпері, як передмова до роману свого найкращого друга Леона Верта. Але книга Л. Верта не була опублікована. Оскільки Л. Верт знаходився на окупованій нацистами території Франції та мав єврейське походження, Сент-Екзюпері значно переробив передмову та виключив прямі згадки про свого друга, щоб не наражати його на небезпеку[3].
Зміст[ред. | ред. код]
Події, викладені в новелі, відбуваються у 1940 році, після поразки Франції у війні з нацистською Німеччиною. Твір складається з шести розділів, в яких Сент-Екзюпері згадує минуле, висловлює свої враження від участі у бойових діях. Перебуваючи на пароплаві, що прямував з Португалії до США, Сент-Екзюпері бачить втікачів, які залишили країну заради збереження власних статків та яких він порівнює з рослинами без коріння, розмірковує над втратою ними зв’язку із батьківщиною. Згадуючи своє буття у пустелі, зірки, як дороговказ вірного шляху до оази, він провадить паралелі з життям міст та доходить до висновку, що жити важливо для повернення. Але для цього, на думку Сент-Екзюпері, необхідно відчувати життя тих, задля кого варто повернутися. Він звертає увагу на те, що йому дуже важлива доля тих, кого він любить. І в цьому сенсі його дуже непокоїть доля друга, літнього чоловіка, який фактично залишився заручником в окупованій ворогом Франції. Сент-Екзюпері подумки звертається до нього, вважаючи, що винен допомогти йому жити… Та основною його ідеєю є необхідність повернення волі сорока мільйонам заручників у Франції[4], які, за словами Сент-Екзюпері, живлять духовне світло…
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Lettre à un otage. Wikipédia (фр.). 11 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Сент-Екзюпері, Антуан де. ВУЕ (укр.). Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Lettre à un otage (1943). Antoine de Saint Exupéry (fr-FR) . Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Антуан де Сент-Екзюпері. Критика. Особливості творів Сент-Екзюпері. md-eksperiment.org (укр.). Процитовано 14 травня 2023.