Ліліан Жозен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліліан Жозен (фр. Liliane Jauzin) — французька письменниця[1], психологиня та паранауковиця[2] середини XX століття, займалася дослідженнями у галузі графології[3].

Емпірично дослідила взаємозв'язок між особливостями почерку та характерами, темпераментами людей. Описала багато цікавих випадків зміни почерків людей залежно від обставин та їхнього настрою.

У 1962 році на слова Ліліан Жозен Жоржем Дандло були написані Шість Хорів для трьох жіночих або дитячих голосів a cappella.

Відомі праці

[ред. | ред. код]
Назва книги Опис Мова Рік Видавництво Кількість

сторінок

1. Словник графологічної термінології Розгляд графології як науки, дослідження її природи, сутності та термінології. французька 1956 Fulgur 204
2. Підніміть маску (психологія для всіх) Дослідження зв'язків психології із графологією у легкій для розуміння формі. У книжці містяться близько 200 ілюстрацій, які допомагають читачу краще осягти матеріал. французька 1956 Sedico Paris 203

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Michel PEYRAMAURE. Beaux nuages du soir. Одне з небагатьох джерел про Ліліан Жозен, в якому вона характеризується як паризька поетеса, президент національного товариства з лозоходства.
  2. Jean Rostand. Science fausse et fausses sciences. Gallimard, 1958, с. 11, 75, 139.
  3. Paul Bouchet. Science et philosophie des druides. 1968 Згадка про Ліліан Жозен як фахівця з графології.