Лозоходство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Лозоходець. Гравюра XVI ст.
Лозоходець з французької книги XVIII століття, присвяченій забобонам.

Лозохо́дство — група парапсихологічних практик, яка декларує можливість виявлення прихованих предметів, зазвичай розташованих під землею, таких як порожнини, джерела води, поклади корисних копалин, «геопатогенні зони», «лінії магічної сили» і т. п. за допомогою лози, спеціальної рамки, маятника чи інших пристосувань. Наукових доказів реальності явища не існує

Історія лозоходства[ред.ред. код]

Спочатку лозоходство було утилітарною магічною або ритуальної практикою, метою якої було виявлення підземних вод, покладів руд та скарбів, його, мабуть найбільш рання згадка (і засудження) в європейській літературі можна знайти в Біблії :

Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця відповідь;. Бо дух блуду ввів їх в оману, і блудодіючи вони відступили від Бога свого

У західноєвропейській літературі згадки про лозохідські методики зустрічаються з XV століття і відносяться до гірників Німеччини, які шукали жили металевих руд. Ця практика, слідом за Німеччиною, набула поширення і в Англії, куди її принесли німецькі шахтарі, зайняті в розробці вугілля. Втім, Георгій Агрікола у своїй фундаментальній праці «Про гірничу справу і металургію» (De Re Metallica), виданому в 1556 р. про лозоходство відгукувався вельми скептично:

... людина розсудлива і розуміюча знаки природи в лозі не потребує ... вона побачить природні ознаки (рудних) жил і без допомоги чарівного прута ...

Практика лозоходства[ред.ред. код]

У згаданій праці «Про гірничу справу і металургію» (De Re Metallica) Георг Аргікола так описує практику лозоходства:

Деякі з тих, що користуються цією паличкою спершу обрізають ножем розвилку гілки ліщини, яку вони вважають найбільш підходящою для пошуку руди, особливо якщо цей горіховий кущ якраз і росте над якою-небудь рудою; інші ж в зв'язку з різноманітністю металів користуються різними рудопошуковими лозами, а саме: горіховими для срібних руд, ясеневими для мідних, сосновими для свинцевих і особливо для олов'яних і, нарешті, залізними прутиками для знаходження золота. Ті і інші беруть рогатку з лози за її ріжки, стискаючи руки в кулаки; при цьому, однак, вважається обов'язковим, щоб стислі в кулак пальці були звернені до неба і щоб лоза тим кінцем, до якого сходяться обидві ріжки, була піднята догори. Потім шукачі руд з цими прутиками пускаються бродити по гірських місцях. Як вони запевняють, лише тільки вони наступлять на жилу, їх лоза повертається донизу, вказуючи їм на родовище, а лише тільки вони відійдуть від місця цієї жили, вона знову стає в їх руках нерухомою. Так ось, за їх твердженнями, причиною руху лози і є деяка властива рудам сила, яка іноді така велика, що нахиляє до себе навіть гілки зростаючих поблизу дерев. Ті ж, які, навпаки, вважають, що рудопошукова лоза не може ніякій ґрунтовній і серйозній людині принести яку-небудь користь, заперечують, що сила руд може бути причиною рухів цієї палички, бо вона приходить в рух не у всіх людей, а лише у тих, хто вдається до всякого роду замовлянь, у які вони вірять, а то і просто шахраям. Вони заперечують здатність руд притягати до себе гілки дерев....

Прихильники лозохідства вважають, що необхідно п'ять умов для того, щоб лоза виконувала своє призначення:

  • перша з них — це величина прутика, бо сила руд не в змозі повернути дуже велику палицю;
  • друга — форма лози, бо якщо вона не вилоподібна, то сила, мовляв, не може повернути її;
  • третя — сила руд, що мають властивість цього притягнення;
  • четверта — правильне поводження з лозою; і, нарешті,
  • п'ята — відсутність у лозошукачів яких-небудь прихованих властивостей, що заважають впливу руд на неї.

Цыкаво[ред.ред. код]

Відомі сучасні спроби використання наукоподібно оформленого лозоходства для створення практичних виробів. Наприклад, немов би то створені на основі ефекту "пошукової лози" відомі детектори ADE 651, Sniffex, GT200, Quadro Tracker, Alpha6 призводили до скандалів і навіть серйозних тюремних термінів для організаторів. Це сталося, зокрема, з творцями псевдодетекторів GT200 і ADE651, що було пов'язано не тільки з обманом покупців, але і з реальною шкодою, в разі їх застосування наприклад для виявлення вибухових речовин в Іраку.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]